Дакота й Елль: Дві соломинки, будь-ласка

Сестрички Дакота й Елль Феннінг – принцеси Голлівуду. Ніжні Лоліти, які люблять маму й тата, їздити верхи і грати в кіно. Спілберґ знімає їх у своїх дорогезних стрічках, Джейкобз – у зухвалій рекламі.

Лічені тижні тому Дакоті Феннінг виповнилось вісімнадцять, і тепер до цієї колишньої зірки-малечі легально можна вживати епітет «сексуальна». Першокурсниця університету Нью-Йорка, без шкідливих звичок, і навіть без списку колишніх хлопців. Вона вже з’являється на перших шпальтах часописів поряд з провокаційними заголовками, у інтерв’ю розповідає звичні дівчачі нісенітниці про пошуки судженого і внутрішню рівновагу – словом, перетворюється на таку собі цнотливу версію Дрю Беррімор.

Дакота Феннінг для британського Elle, 2012.

Зірочка Дакоти Феннінг зайнялась поряд з самим сонцем голлівудського небосхилу. Якихось кілька десятків кастингів, епізодичних ролей в серіалах і появ у рекламі – й великий успіх рано осяяв її золоті кучерики: у сім років вона зіграла дочку психічно неповносправного героя Шона Пенна в поцінованій критиками і глядачами картині «Я, Сем» (2001). Відтоді пішло-поїхало: режисери немов намагались встигнути максимально витиснути з білявої крихітки. Дитя не продихало від зйомок, і поки нормальні спиногризи неквапливо жували бутери в шкільних коридорах, Дакота випробовувала себе в різножанровому кіно, за якихось п’ять років попрацювавши ледь  не з усіма дорослими зірками – від Роберта де Ніро, Дензела Вашингтона й Тома Круза до Бріттані Мьорфі, Гленн Клоуз і Різ Уїзерспун. Від спілберґових блокбастерів до фільмів, які виходили одразу на ДВД – якщо міс Феннінг не примелькалась вам до середини 2000-их, то ви з якихось причин свідомо ігноруєте американське кіно початку тисячоліття.

Однак, на превеликий жаль багатьох кіностудій, це курчатко, яке несе золоті яйця, одного чудово ранку вирішило прокинутись дорослою курочкою. У 2007 році на екрани вийшов фільм «Зацькована», де роллю зґвалтованої дівчини Дакота гучно заявила, що годі з неї рожевих дитячих колготочок з плюшевими ведмедиками – вона готова до дорослих ролей. Перехідного періоду не було: шанувальникам юної акторки не дозволили повільно насолодитись зміною її амплуа, мовляв, сьогодні – в пісочниці, а завтра – в притоні. На екрані, звісно. Однак Дакота не стала менш затребуваною – лише цього року в прокат виходять чотири стрічки за її участі: варіація на тему «Невгамових» Гаса Ван Сента під назвою «Саме час», чергова серія багатостраждального кіно-одоробла «Сутінки…», пролетарсько-кримінальне кіно «Життя в мотелі» й вікторіанський любовний трикутник «Еффі». Вам, звісно, може не сподобатись таке засилля Дакоти на екрані.

Тоді вам також навряд чи буде до смаку молодший витвір батьків Дакоти на ім’я Елль. Так, ця чотирнадцятирічна крихітка аж проситься на обкладинку глянцю – її зовнішність ще більш лялькова, ніж у старшої сестрички. Манюня змалечку доношує амплуа сестри-старлетки, підбираючи ролі, які вже не налазять на Дакоту. Второвані стежки Елль пролягають крізь образи таких самих пупсиків, але з єдиною поправкою: ця представниця роду Феннінгів більш затребувана в дуже крутому, майже мистецькому кіно. Ще крихіткою вона пускала слізоньки в «Вавилоні» Іньярріту, потім виконувала роль семирічної коханої Фінчерівського Бенджаміна Баттона, а позаторік довгенько опановувала ковзани для зйомок у останній кіноновелі Софії Копполи.

Елль Феннінг для Teen Vogue, 2012

Отак сестрички Феннінг набивають оскому шанувальникам сучасного американського кінематографу. В їхньому активі – великі блакитні очі, світлі коси, мінімальний набір акторських навиків й віддане покоління однолітків, які зростали на їхніх стрічках. Та чи не найважливіше – інертна довіра до цих дівчаток з боку кіностудій. Адже Феннінг – це ніжний молочний коктейль з двома трубочками, який так люблять сьорбати глядачі.