Уряд який я хочу бачити на чолі країни

Уряд

        В світі існує велика кількість програм, що спрямовані на обмін досвідом. Віковий ценз починається зі шкільних лав і закінчується професорами найкращих університетів. Україна не є виключенням такої системи обмінів та чи маємо ми практичні результати від подібного роду програм? Напевно що ні, бо й надалі пасемо задніх у всіх сферах суспільного життя в порівнянні з іншими країнами.

        Це питання не стосується науковців, які наполегливо,щоденно виконують свій громадський обов’язок,творити на благо вітчизни в зовсім не сприятливих умовах для великих досліджень. Це стосується людей, що працюють на владній ниві тій, що прийнято вважати найбільш прибутковою, тій яка забезпечує гарне життя родичам включно до п’ятого покоління на перед. Де ще в Європі й світі можна побачити таке нахабство жити багато на показ всім, коли за статистикою ООН, за межею бідності в Україні перебувають 78% людей.

         Великий відсоток, впливових мужів їздить на обмін досвідом, цікавитися життям державних службовців інших країн. Під час зустрічей усміхаються, фотографуються на згадку, але ніяким чином не сприймають такого можливого побуту на Батьківщині. В  голові одна думка, мерщій додому до вседозволеності, що гарантує їм їх посвідчення, або гаманець.

         Питання обмінів було піднято не випадково, захотілося пофантазувати в такому напрямку. Уявіть собі ситуацію, якби існував обмін урядами. І український народ шляхом референдуму обирає собі владу будь якої країни світу на контрактній основі.  Особисто я б проголосував за німецький, а кого вибрали б Ви…?