Кіпр і Віргінські острови - сейрозні інвестори для України

Чому іноземні інвестори не хочуть вкладати гроші?

Іноземне інвестування – це важливий аспект зовнішньоекономічної діяльності країни, особливо з перехідною економікою. Для України, як країни з транзитивною економікою, перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки, повинен супроводжуватись капіталовкладеннями з боку іноземних інвесторів в об’єкти інвестиційної діяльності, зокрема, підприємницький сектор, оскільки одним з етапів переходу до ринкової економіки є приватизація об’єктів господарювання. Завдяки приватизації підприємств та капіталовкладення іноземними інвесторами, створюються умови для економічного розвитку, а саме: конкурентоспроможність інвестиційної діяльності, закладання основ платформи виробництва на ринкових засадах, стимулювання національного виробника, а також розвиток пріоритетних галузей народного господарства.                                    Перш ніж перейти до аналізу сучасного стану іноземного інвестування та окреслити перспективи його розвитку в Україні, потрібно з’ясувати, що собою являє дана економічна операція.                                                                Згідно статі 1 Закону України  “Про режим іноземного інвестування”, іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.                     Звідси можна зробити висновок, що притік іноземних інвестицій буде залежати від того, чи будуть задоволені інтереси іноземних інвесторів, на які безпосередньо впливає ситуація, що склалася в країні, як здійснюватиметься державне регулювання інвестиційної діяльності та гарантії зі сторони держави. Одним словом, притік іноземних інвестицій для модернізації та розвитку економіки буде спостерігатись лише при сприятливому інвестиційному кліматі в державі та стабільності економічної ситуації.              Перейдемо безпосередньо до аналізу сучасного стану іноземного інвестування.                                                                                                       Перш за все, потрібно зазначити, що безуспішна економічна політика, яка здійснюється нинішньою владою, призвела до того, що відтік зовнішніх інвестицій збільшився, що говорить про небажання іноземних інвесторів вкладати кошти в українську економіку.                                                           Якщо порівняти статистичні дані щодо притоку та відтоку інвестицій за рік в період каденції Ющенка В. та Януковича В. то загалом спостерігається одна тенденція, яка свідчить про те, що Україна не дуже приваблива для зовнішніх інвесторів. 

Проте, з таблиці чітко простежується збільшення відтоку іноземних інвестицій в період каденції Януковича В. Однією з причин ситуації, що склалася на інвестиційному ринку було прийняття у 2011 році податкового кодексу, метою якого є явно не створення належних умов для конкурентоспроможного вільного ринку, а задоволення інтересів представників великого бізнесу, яким в Україні володіють промислово-економічні групи, пов’язані з представниками влади, та здійснення фіскального тиску органами податкової системи на малий і середній бізнес, процвітання монополізації та злочинності.

Аналогічна тенденція ( зменшення притоку іноземних інвестицій в Україну ) спостерігається за даними Світового Банку.

Як бачимо, що з настанням світової економічної кризи, притік іноземного інвестування зменшився, що також є однією з факторів.                  Відчутною проблемою інвестиційної діяльності в Україні є “відмивання” грошей через офшорні зони. По суті інвестиції, які надходять з країн, що є офшорними зонами, є ті інвестиції, які надходили з України до цих податкових гаваней. 

Зіставивши дані з цих 2 таблиць, результат очевидний: Кіпр і Віргінські Острови (Британія), які відносять до списку офшорних зон, представлені в таблицях, причому Кіпр займає перше місце прямих інвестицій з України та в Україну.

Отже, аналіз сучасного стану іноземного інвестування показав негативну тенденцію, що характеризується зменшенням притоку іноземних інвестицій та навпаки збільшення їх відтоку, що пояснюється нестабільністю економічної системи в Україні, відсутністю сприятливого інвестиційного клімату та встановлення жорстокого неконкурентоспроможного режиму іноземного інвестування, як результат непрофесійного державного регулювання.                       

Виходячи з цього, перспективи розвитку іноземного інвестування в Україні залишаються під великим питанням, що підтверджує індекс інвестиційної привабливості визначений Європейською Бізнес Асоціацією, який на кінець 2011 року, спав нижче рівня 2009 року, коли країна переживала пік економічної кризи.