УКБС: ДПСУ БЛОКУЄ ОЧИЩЕННЯ БАНКІВ ВІД ТОКСИЧНИХ АКТИВІВ

ДПСУ наражає банки на ризики під час очищення балансів від проблемних активів

Процес очищення балансів банків від токсичних активів суттєво ускладнений через відсутність чіткого законодавчого визначення поняття факторингу та неоднозначного тлумачення податковим відомством термінів факторингу і переуступки права вимоги. Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», за результатами засідання Спостережної Ради УКБС з обговорення актуальних проблем банківської діяльності та шляхів їх вирішення.

В Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» спільно з представниками профільних Парламентських комітетів з питань фінансів і банківської діяльності та з питань податкової та митної політики обговорено питання щодо системних ризиків на ринку продажу проблемних активів.

Зазначено, що у 2010 році Національний банк і Державна податкова служба дійшли згоди щодо списання банками за рахунок страхового резерву заборгованості, визнаної безнадійною відповідно до нормативно-правових актів НБУ, без обмежень. Тобто, без віднесення в подальшому такого страхового резерву до доходів банку та сплатою податку на прибуток лише з реального доходу. Необхідні для цього законодавчі умови були створені в рамках забезпечення виконання Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки у частині зниження частки проблемних активів у загальному портфелі банків та взятих Україною зобов’язань у Меморандумі про економічну та фінансову політику в рамках спільної з МВФ програми «Стенд-бай» щодо спрощення порядку списання банками безнадійних позик.

При цьому, в роз’ясненні ДПСУ від 02.11.2011 № 5010/7/15-1417 зазначалось, що у разі погашення безнадійної заборгованості, відшкодованої (списаної) за рахунок страхового резерву, банки повинні збільшити свої доходи на суму компенсації, одержаної від позичальника або від відчуження об’єкта застави, та відповідно сплатити податок на прибуток.

Це спонукало активне очищення балансів банків від токсичних активів, які продавались колекторам і компаніям з управління активами для вивільнення із резервів мільярдних коштів на кредитування економіки. Крім того, можливість продажу боргів дозволила у 2011-2012 роках зменшити обсяг проблемної заборгованості в кредитних портфелях банків на понад 12 млрд. грн. (з 84,9 млрд. грн. на 01.01.2011 до 72,5 млрд. грн. на 01.01.2013) та підвищити ліквідність банківської системи, і, відповідно, її спроможність своєчасного виконання зобов’язань перед клієнтами та вкладниками.

На даний час ДПСУ змінила свою позицію, по-іншому трактуючи порядок оподаткування операцій з продажу проблемних активів. Зокрема, проводячи позапланові перевірки банків з питань продажу портфелів проблемної заборгованості, податківці на власний розсуд змінюють предмет договору переуступки права вимоги на договір факторингу. На цій підставі вони визнають правочин по вказаному договору нікчемним, мотивуючи, що «фактором може бути виключно фінансова установа».

ДПСУ вважає, що продаж боргів компаніям з управління активами (КУА) чи колекторським компаніям є неправомірним, оскільки вони не є фінансовими компаніями і, відповідно, операція здійснюється на неналежну компанію. При цьому, податківці не зважають на представлені ліцензійні документи та дозволи, у т.ч. офіційне роз’яснення основного регулятора КУА - Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про дозвіл проведення КУА такого типу операцій. Внаслідок цього, податківці не визнають понесені витрати, донараховують податок на прибуток і застосовують 100% штрафні санкції. Такі рішення податкових органів призводять до багатомільйонних вимог до  банків.   

Водночас, рішення податківців не лише суперечать офіційній нормативній базі іншого компетентного держоргану - ДКЦПФР, а й позиції самої податкової служби, яка неодноразово проводила планові та позапланові перевірки КУА, з якими співпрацювали банки, та жодного разу не порушувала питання неправомірності угод придбання КУА портфелів проблемної заборгованості від банків, хоча саме цей вид діяльності є основним для даних компаній.

Банки, для захисту своїх прав та інтересів клієнтів, змушені звертатись до суду, оскільки згідно ст. 215 ЦКУ кваліфікація юридичних документів та правочинів як недійсних, є прерогативою виключно суду.

З цього питання вже склалась судова практика на користь платників податків. Так, один з банків-членів УКБС виграв позов про неправомірність донарахування ДПСУ податку внаслідок перекваліфікації договору переуступки права вимоги на договір факторингу. Банк довів у суді, що операція з переуступки права вимоги за кредитним договором не була факторинговою, посилаючись на ст. 512 і 514 ЦКУ, які дозволяють заміну кредитора у зобов’язанні. Суд підтвердив легітимність укладеного банком договору та його право на включення до доходу суми коштів, отриманої від переуступки прав вимоги, а також віднесення на витрати збитків від угоди (на підставі ст. 153.5 ПКУ).

«Для уникнення непорозумінь між платниками податків та фіскальним відомством, необхідно чітко визначити у законодавстві термін факторингу, оскільки чинні Податковий та Цивільний кодекси не дають однозначного розуміння цього поняття, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. - Продаж проблемних активів є одним із ефективних способів регулювання обсягу проблемного кредитного портфелю, швидкий та дієвий інструмент зменшення резервів і підвищення ліквідності банку. Адже на сьогодні (за даними НБУ на 01.03.2013) обсяг простроченої заборгованості за кредитами становить 75,6 млрд. грн., при цьому з початку п.р. цей показник збільшився на 3,1 млрд. грн. Банками сформовано 147,7 млрд. грн. (або 12,6% кредитного портфелю) резервів на відшкодування можливих втрат під кредитні операції».

В УКБС зауважують, що суперечлива позиція податкових органів нівелює багаторічні спільні зусилля Національного банку України та Міжнародної Фінансової Корпорації Світового банку по створенню діючого ринку проблемних активів. А також створює значні ризики для діяльності банківського сектору і негативно впливає на інвестиційний клімат в країні та розвиток бізнес середовища.