УКБС: ПРОБЛЕМНІ БОРГИ ЗАЛИШАТЬ УКРАЇНУ БЕЗ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ

Асоціація "Український Кредитно-Банківський Союз" звернулася до керівництва держави щодо необхідності усунення штучних перешкод для ресурсного забезпечення економіки України

Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» закликала Президента та Прем’єр-міністра України втрутитись у ситуацію на ринку продажу проблемних банківських активів і посприяти невідкладному усуненню штучних перешкод, які блокують активізацію фінансово-кредитної й інвестиційної підтримки національної економіки.

В УКБС зазначають, що через низку економічних та організаційних причин банки та інші кредитори змушені продавати портфелі проблемних боргів, що створює передумови для виникнення в Україні ринку проблемних боргів. Серед причин, що спонукають банки продавати проблемні кредити: підвищення ліквідності внаслідок отримання грошових коштів від покупця кредитного портфелю; покращення фінансової звітності та рівня прибутковості; підвищення кредитного рейтингу через зменшення рівня проблемних активів та резервів в балансі банку; вивільнення суттєвої частини персоналу, організаційних та інших ресурсів, які відволікаються на роботу зі стягнення боргів.

Створення необхідних умов для зниження частки проблемних активів у загальному портфелі активів банків було визнано одним з пріоритетів Програми економічних реформ на 2010-2014, спонукало активне очищення балансів банків від «токсичних» активів та  дозволило у 2011-2012 зменшити обсяг проблемної заборгованості в кредитних портфелях банків на понад 12 млрд.грн. (з 84,9 млрд.грн. на 01.01.2011 до 72,5 млрд.грн. на 01.01.2013).

На сьогодні функціонування і розвиток ринку продажу проблемних боргів і використання цього ефективного способу регулювання обсягу проблемного кредитного портфелю фактично заблоковано через відсутність сталої правозастосовчої практики з боку органів державної влади. Зокрема, суперечливу позицію органів податкової служби, які незважаючи на норми діючого законодавства та свої попередні рішення, з 2012 р. почали практикувати визнання укладених банками правочинів з відступлення права вимоги (цесії) нікчемними. При тому, що кваліфікація правочинів як нікчемних або недійсних, є прерогативою виключно суду (ст. 215 Цивільного кодексу України).

В УКБС зазначають, що поточна практика податкових органів не відповідає діючому законодавству та створює значні ризики для діяльності банківського сектору й економічної стабільності в Україні. Оскільки нівелює позитивні тенденції на грошово-кредитному ринку (зростання ресурсної бази банків, зниження вартості кредитних ресурсів, активізація кредитної діяльності банків з реальним сектором), та призводить до погіршення якості кредитного портфеля банків і зниження міжнародних кредитних рейтингів України (у вересні п.р. агентство Moody's знизило рейтинг державних облігацій України до рівня «Caa1» з «B3» з можливістю подальшого перегляду в бік зниження через, зокрема, низьку ліквідність української банківської системи).

«Від початку п.р. обсяг простроченої заборгованості за кредитами зріс майже на 3 млрд. грн. і на 01.09.2013 за даними НБУ становив 75,3 млрд. грн. або 8,9% кредитного портфеля банківської системи. За іншими оцінками, цей показник сягає 30-40% кредитного портфеля, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Відсутність можливості для кредиторів та інвесторів продавати і набувати права на проблемні активи прозоро, з гарантією їх законних прав,  призводить до погіршення рівня ліквідності банківської системи. Через обмеження способів очищення балансів від «токсичних» активів, банки фактично перетворюються в колекторські компанії, скорочуючи чисельність департаментів кредитування і збільшуючи штат департаментів зі стягнення проблемних боргів».

В УКБС зауважують, що ємність ринку проблемної заборгованості сягає декількох десятків мільярдів гривень і може стати каталізатором розвитку інститутів українського фондового ринку, а також покращення міжнародних рейтингів України. Враховуючи, що строки видачі кредитів (особливо іпотечних) вимірюються роками (або навіть десятками років), проблемна заборгованість банків може забезпечувати стабільний приплив інвестицій в український фондовий ринок та фінансову підтримку його інституцій упродовж довгих років, а відтак – передумови для його диверсифікації та сталого розвитку.

Міжнародний досвід показує, що розвинені країни, розуміючи загрозу накопичення проблемних боргів у банківській системі, вживають заходів для вирішення проблеми, зокрема, шляхом створення санаційних банків для викупу «токсичних» активів і недопущення системних криз.

Необхідність створення умов для очищення балансу банків від поганих активів, у т.ч. шляхом їх продажу, поділяє, зокрема і Уряд України, який у 2011 р. прийняв рішення про створення санаційного банку для професійної роботи з повернення коштів банкам державного сектора за раніше виданими кредитами та іншими зобов'язаннями.

Натомість поточна суперечлива практика податкових органів стримує залучення коштів інвесторів у проблемні банківські активи, нівелює багаторічні спільні зусилля НБУ та Світового банку по створенню в Україні діючого ринку проблемної заборгованості, а також погіршує інвестиційний клімат в країні. Найбільш об’єктивним індикатором незадовільного стану справ з вітчизняним бізнес-кліматом стало зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій, приріст яких в Україну у вигляді акціонерного капіталу у січні-вересні 2012 р. порівняно з аналогічним періодом 2011 р. зменшився на 29,4% і склав 2,6 млрд. дол. У ІІІ кв. 2012 р. інвестиції збільшилися лише на 247,1 млн. дол., що в 5 разів менше, ніж за той же час 2011 р. (1,26 млрд. дол.).

УКБС зазначає про необхідність невідкладного перегляду поточної позиції Міндоходів з питання продажу боргів і припинення ними поточної практики перекваліфікації і визнання нікчемними договорів. На користь цього свідчить позиція інших державних органів та судова практика.

Зокрема, профільний податковий Комітет ВРУ ще у травні п.р. звернувся до Міндоходів щодо недоцільності неправомірного створення додаткових фінансових проблем банків, з огляду на проведення Урядом заходів на підвищення спроможності банківського сектору забезпечувати зростання економіки країни. Громадська рада при Міндоходів, опрацювавши проблематику в експертному колі, також виступила в підтримку бізнесу та звернулась до керівництва міністерства щодо узгодження позиції податківців з вимогами законодавства. Судова практика, яка склалася з цього питання, теж підтверджує правомірність укладання банками договорів відступлення права вимоги (рішення ВАСУ від 07.08.2013 у справі № К/800/34394/13, від 28.08.2013 № К/800/36821/13 та ін.).