Непересічної долі людина
6 грудня в селі Луциківка стало традиційною датою, яка вже ось скільки років поспіль збирає біля могили отця Антонія тих людей, які цікавляться долею цієї великої людини. Цьогоріч вшанувати пам`ять Олександра Булатовича зібралося багато шанованих гостей різних професій.
Та, мабуть, в першу чергу потрібно згадати тих, хто стояв у витоків започаткування цієї традиції. А саме, Трикаша Сергія Володимировича, завдяки якому була зведена каплиця імені трьох Антоніїв та перенесено до неї останків тіла Олександра Булатовича, та отця Володимира, який з радістю давав благословення на початок нових справ.
Слід би також у цей день згадати і тих, хто своєю силою і майстерністю закладав у 1997 році стіни майбутньої каплиці. Це: Сердюк Анатолій Володимирович , Нехаєнко Володимир Іванович, Мовчан Борис Іванович та Пінчук Сергій Григорович. Потрібно сказати спасибі і тим людям, завдяки яким ім`я Булатовича в нашому селі не забувається на сьогодні. Це: Дрозд Юрій Іванович (сільський голова), Нехаєнко Антоніна Миколаївна (вчитель історії), Денисенко Олена Миколаївна (директор школи).
Треба віддати належне і працівникам історичного клубу ім. Олександра Булатовича в місті Суми, які роблять багато для того, аби ім`я Антонія Булатовича було більш відомим. З них були присутні історики Віктор Федорович Токарєв, Ріта Вікторівна Сергієнко та власне самі започатківці клубу – Сергій Володимирович Виговський та Сергій Іванович Гуцан.
Приїхали пом`янути відомого ієрисхимомонаха Отця Антонія і отець Симіон зі Свято-Троїцького монастиря, отець Миколай Свято-Михайлівського храму, отець Олександр із Жовтневого, а також керівник народного музею ремесел та побуту Слобожанщини Олександр Кісільов із Косівщини.
Дуже тішить, що саме Луциківка, а не, наприклад, Росія, стала своєрідним центром людей, які цікавляться історією о. Антонія. Образливо лише, що його ім`я більше все ж таки відоме за кордоном, ніж на Україні. Проте слід, мабуть, сказати, що в Росії Булатович більше відомий як військовий, а на нашій території більше ціниться його духовний бік.
Маємо надію, що з часом обов`язково відкриються всі життєві дороги цієї непересічної долі людини.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.