Фотоаматорів відзначили судді-аматори. Конкурс в Білій Церкві

Фотоаматорів відзначили судді-аматори. Конкурс в Білій Церкві

ЧИ ТО ВОНИ ОСЛІПЛИ, ЧИ ТАК ВЖЕ ЇМ ЧОГО БУЛО?
У Білій Церкві відбулося нагородження переможців фотоконкурсу «Біла
Церква очима молодих»

За період останніх трьох років не тільки у Білій Церкві, а й далеко за її межами, кожен, хто має фотоапарат крутіший за «мильнічку», вважає себе професійним фотографом. Тому цих «крутих» фотографів, з так званими «дзеркалками», розвелося, як грибів після дощу. А так як наша влада постійно піклується про молодь і не дає їм засохнути, вже дев’ятий рік поспіль Відділ у справах сім’ї та молоді проводить фотоконкурси. Щороку їх проходить два: конкурс «Соціальної реклами», що об’єднує у собі фото та відеороботи на тематику проти ВІЛу, СНІДу, паління, алкоголю, наркотиків тощо, і фотоконкурс «Чи легко бути молодим?». Останній був перейменований, тож третій рік поспіль новий конкурс «Біла церква очима молодих» привертає все більше уваги молоді. Цьогоріч захід був присвячений 980-ій річниці заснування міста.
Отож дав свій старт подачі заяв конкурс ще влітку, а останній його термін закінчився 8 вересня. Теми, які переплелись між собою, об’єднались у 6 номінацій: «Білоцерківці», «Історичні пам’ятки Білої Церкви», «Біла Церква сучасна», «Природа», «Брати наші менші» та найцікавіша «Незвичайно про звичайне». Цього разу у конкурсі взяла участь рекордна кількість учасників – 104 чоловіки, які подали 282 роботи.
У склад журі увійшли: фотокореспондент газети «Главная» В. Металенко, виконавчий редактор газети «Копейка» О. Лук’янець, співорганізатор конкурсу С. Васильєв і головою журі незмінно був директор приватного підприємства «Лотос фото-арт» В. Одольський.
Барабанний дріб, фанфари, напружене очікування і… ось настав той день, 10 жовтня – довгоочікувана мить нагородження у малій залі блакитного Міськвиконкому. Зі 104 осіб, які подали роботи пощастило тільки деяким.
Тож у номінації «Історичні пам’ятки Білої Церкви» за роботу «За Батьківщину» третє місце присуджено учениці ЗОШ №8 Вероніці Стецишиній, друге місце за роботу «Парк Слави під ясним небом» посів учень Білоцерківської гімназії №1 Максим Бойко, а перемогу отримала учениця СЗОШ № 16 Анастасія Оськіна за роботу «Осіння палітра Китайського місточка».
У номінації «Біла Церква сучасна» за роботу «Пароплав Юр’їв» третє місце отримала Олександра Малюга - учениця ЗОШ № 18, другу сходинку за роботу «Нічне місто» посів учень ЗОШ № 1 Владислав Коломієць і переможницею у цій номінації стала вихованка «Станції юних техніків» Марина Стогній, за роботу «Нічне місто».
Номінація «Природа» має таких переможців: третє місце виборов вихованець клубу за місцем проживання «Прометей» Андрій Співак за роботу «Зимова рапсодія». З «Перлинаою Білої Церкви» другу сходинку посів учень ЗОШ № 22 Богдан Паценко, і перше місце виборов студент Білоцерківського Технолого-економічного коледжу Олег Власенко «Душа хлібороба».
За роботу «Бабуся на зупинці» у номінації «Незвичайно про звичайне» третє місце посіла Ольга Швень – учениця ЗОШ № 11, друге - з роботою «Колонада» зайняв аналітик ТОВ «Фоззі Фуд» Роман Наумов і перше місце виборов учень шкарівської школи Олексанр Мазуренко за фотороботу «Вранішнє сяйво».
У номінації «Білоцерківці» третє місце за роботу «Біла Церква на долоні» виборола студентка ЛНУ ім. І.Франка Вікторія Гайдук, друге місце посіла Оксана Занько – учениця другої Білоцерківської гімназії, а за роботу «Ми майбутнє твоє, Біла Церква» першу сходинку зайняла керівник гуртка центру творчості дітей та юнацтва «Соняшник» Ірина Дмитрівна за роботу «Дитинство серед розмаїття трав».
Призові місця у номінації «Брати наші менші» вибороли Катерина Ляшенко за роботу «Ми у відповіді за тих, кого приручили» - третє місце, за роботу «Після 18-тої не пропонувати» другий щабель посіла приватний підприємець Мар’яна Андруська, і перше місце виборола учениця ЗОШ № 11 Ольга Швень за роботу «Суворі настанови».
Переможцем виставки-фотоконкурсу «Біла церква очима молодих» став аналітик ТОВ «Фоззі Фуд» Роман Наумов за роботу «Мальовниче надросся».
Усі тріумфатори були нагороджені дипломами та цінними подарунками (флеш-картами пам’яті). Їхні роботи висітимуть у малій залі Міськвиконкому і на них, коли буде нудно, дивитимуться депутати під час засідань. Принаймні у перспективі – представлення робіт у виставкових залах міста. Хоча це ще вилами по воді писана.
Чесно кажучи, викликає, як мінімум здивування, те, що серед тих робіт, котрі не зайняли жодного призового місця є надзвичайно шикарні роботи, які наповнені професійністю та змістом. От за них точно треба давати гран-прі. Адже багато робіт, які отримали почесні нагороди у номінаціях, є дуже слабкими, не насичені сутністю, а у деяких взагалі порушена композиція . От, до прикладу, «За Батьківщину» у номінації «Історичні пам’ятки Білої Церкви». Стоїть залізна махіна, яка у часи звільнення Білої Церкви була лише у вигляді креслень. Сам по собі пам’ятник не має жодної оригінальної задумки, але ж можна було експериментувати зі світлом, ракурсами, піймати в об’єктив цікавого персонажа (там часто гидять «бомжі», тож фото можна було назвати «За ТАКУ Батьківщину?»).
Натомість фотографія «Таємнича мить» залишилася неоціненною, а даремно. Великі виразні очі хлопчика, який застиг у напруженні і тривожно-радісному очікуванні обряду, не можуть залишити байдужим нікого, окрім черствого серця суддів. А скільки трепету у фігурі його хрещеної матері, яка переживає, здається, більше за свого похресника, і, щоб заспокоїтися, поправляє хлопчику вишиванку. Але ж ні… Суддям, на жаль, далекі подібні сентименти.
Або ж взяти фото «Хвала рукам, що пахнуть хлібом». Можливо, що композиція недосконала, але ж яка ідея роботи! Чи може слава хліборобству і робочим, мозолястим рукам поступилася безликому і тривіальному поєднанню сірого бетону і мілітарного заліза?
Найгірше, що може бути у таких конкурсах – формалізм. Журі просто здихалося своїх обов’язків і не піднялося вище усталених штампів і «попсовості». Якщо Батьківщина – то танк і прапор, якщо сучасна Біла Церква – то якийсь предмет на Росі. А може шукати новизну і сучасність у характерах людей, та їх поведінці* Є куди рости учасникам конкурсу, але й журі має зняти шори та оцінювати роботи усе ж керуючись художнім смаком. Фотографам, які подали на даний конкурс дуже змістовні і просякнуті українською культурою роботи, але не зайняли призових місць – БРАВО! Можливо судді ще не доросли до оцінення ваших робіт!

АНЖЕЛА ГОРОБИНСЬКА