Святкування Дня української писемності і мови в Білій Церкві

Святкування Дня української писемності і мови в Білій Церкві

«Як парость виноградної лози…»
Мово рідна,слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
С.Воробкевич

Українська мова – одна з найдавніших мов світу. Але не лише це вирізняє її з-поміж інших,адже вона визнана однією з найгарніших,наймилозвучніших. Тому ми можемо пишатися тим,що вона є рідною мовою для нас. Одного разу це зрозуміла наша влада і в 1997 році тодішній президент Леонід Кучма подарував українцям ще одне свято – День української писемності та мови. Його відзначають 9 листопада в день вшанування Нестора Літописця.

Зробимо маленький екскурс в історію. В розвитку української мови виділяють 3 основні етапи:праслов’янська,староукраїнська,нова українська. Перше письмо традиційно пов’язують з «кирилицею»,хоча ця теорія викликає великі сумніви у тих,хто ознайомився з працею митрополита Іларіона. Українську мову ображали й витісняли протягом багатьох століть окупанти:спочатку поляки,потім росіяни. Але вона вистояла,вижила,щоб тепер нею вільно могли спілкуватися українці.
Біла Церква святкує разом з усією країною. У Центральній бібліотеці «Молода Просвіта» влаштувала свято рідної мови.

Розпочала захід Євгенія Зінніченко віршем «Соловей». Звичайно,привітав усіх присутніх голова Білоцерківської «Молодої Просвіти» Костянтин Климчук. Молоді «просвітянки» Вікторія Гайдук, Дарія Мех та Катерина Чубенко розповіли історію української мови та писемності. Так,не легкий шлях пройшла вона до того,як стати офіційною,вільною,незалежною на рідній землі.

Але ніколи українські патріоти не втрачали віри у вищу силу правди,поети писали про це. Вірш про мову читав просвітянин Ігор Леваднюк. Також він зазначив,що двері його дому завжди відкриті для того,хто любить і шанує Україну.

Максим Погребняк і Аня Москаленко виконали повстанську пісню «Лента за лентою». Ані підспівували всі присутні,бо ніщо так не єднає людей.як пісня. Я вважаю,що це просто чудово,коли люди знають повстанських пісень і виконують їх. Але ж народні пісні нічим не гірші. Євгенія Зінніченко довела це,заспівавши своїм неперевершеним сопрано українську народну пісню «Якби я вміла вишивать».

Також на святі були присутні спеціально запрошені гості, це знані білоцерківські літератори, улюбленці публіки Володимир Іванців та Віктор Євтушенко. Кожен з них висловив свою думку з приводу стану української мови в країні сьогодні. Володимир Опанасович розповів цікаві факти з історії,думки вчених про нашу мову. Також поети зачитували свої твори.

На завершення всі продивилися фільм про українську мову.
Такі заходи є важливими для становлення свідомості нації. В залі більшість складала молодь. Я вважаю,що це добре,якщо подібними заходами цікавляться молоді – адже на їхні плечі лягає відповідальність за майбутнє нашої Батьківщини. Тому,думаю,не лишнім буде подякувати «Молодій Просвіті» та основному організатору Вікторії Гайдук за чудові дві години патріотичної обстановки.

© Катерина Чубенко, член факультативу «Юнкор»
Фото Тетяни Виговської