Юлія Гук прокладає шлях з віртуалу в реальний світ
Юлія Гук – молодюсінька авторка новоспеченої книжки – роману "Німа" на 260-ти сторінках. Дівчина видала її власним коштом, наклад – 500 екземплярів. Самостійно займатиметься розповсюдженням та промоцією. Цікава Юлія своїм вмінням ореальнювати віртуальний світ.Спершу кілька слів про книгу. Юна художниця приймає участь у конкурсі, в якому перемагає бездушний та комерціалізований митець. Скривджена, вона починає руйнувати своє життя – п’є, курить та розпусничає. Дівчину кличуть Тасіта, в перекладі з латини "tacet" – німа. Чому німа? Бо мовчить у буденно-приземлених розмовах. А говорить про потаємне, філософсько-душевне, про що, зазвичай, мовчать.
Презентація роману відбувається у приміщенні старого кінотеатру, не ремонтованого, мабуть, з народження. Тьмяні ряди стільців, оббитих дермантином, колись біленьким – зараз він порепаний і затертий. Скрипуча підлога, запилюжене склепіння... В залі – кисло-задушливий аромат неіснуючої країни...
Гості – молоді та свіжі – дисонують з навколишнім... Їх душ з 20 – це більше, ніж на деяких презентаціях відомих українських письменників! Частина – друзі авторки, 18-22-літні юнаки та дівчата – діти, для яких Інтернет інколи рідніший за рідних, покоління Y. Для них слово на екрані – як втілення батьківської мудрості, а кнопка "Мені подобається" схожа на материнську ласку. Юлія Гук примусила їх випірнути з чистого віртуалу у задушливий реал. Як?
Рекламна кампанія книги – поширення анонсу в соціальній мережі та кілька статей на шпальтах електронних місцевих видань. Проте без цілеспрямованої роботи Юлії Гук з цифровою аудиторією кінозал був би порожнім.
Інтернет-спільнота першою почула про існування Німої – однойменну групу дівчина створила 13 лютого 2013 року. На сьогодні вона має 218 учасників, які активно цікавляться кожною новою цитатою від Тасіти, голосують в опитуваннях, коментують.
Учасники групи перетинаються з іншими місцевими оригіналами – спільнотами "Зустріч анонімних творчих людей" та "Експериментальний вуличний театр", у котрих разом 406 чоловік.
Авторка розповідає, що півтора роки писала роман протягом однієї-двох вечірніх годин. Водночас – не лінувалась й спілкувалась в мережі, комунікуючи з півсотнею людей. До кого звертається дівчина? Її читають історики та етнографи, книголюби та художники, актори-експериментатори та педагоги. Одних цікавить стаття про гончарство, інших – про козаків у світі фентезі чи сапіосексуалів, про комп’ютерну графіку чи кіно-артхаус, а хтось чекає на одкровення Тасіти чи міркування Юлії Гук.
Завдяки цьому "вбивству часу", як сказало б покоління батьків, двадцятеро молодих людей відвідали презентацію роману "Німа", розвіртуальнившись один для одного.
Юлія Гук опублікувала свій перший роман реально - на папері, а не віртуально – на сайті письменників-аматорів. Тому, гадаю, покоління Y, не зважаючи на цифрове буття, усвідомлює: живе і реальне те, що можна помацати руками, те, що пахне і скрипить; вихолощене і цифрове – чисте, проте неживе.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.