Вікторія Гранецька і ТілоТМ - протиріччя презентації та роману

Вікторія Гранецька і ТілоТМ - протиріччя презентації та роману

Роман Вікторії Гранецької ТілоТМ збирає суперечливі відгуки в пресі, що варіюються від гучного схвалення до однозначної нелюбові. Перебіг вінницької презентації демонструє з півдесятка протиріч, з котрими змагалась авторка впродовж годинної зустрічі з читачами.

Аудиторія поділена майже навпіл. З одного боку проходу між кріслами групуються жінки старшого віку, з іншого – решта гостей. Презентація зачіпає ідеї, тривожні для першої групи – протиставлення юності й старості, здоров’я та хвороби, життя та смерті. Вікторія Гранецька жонглює словами, намагаючись нікого не ранити нетактовно-гострим твердженням.
Розмова починається, і зринають перші протиріччя.
Протиріччя перше – антагонізм особистостей модератора та письменниці. Модератор – журналістка Жанна Куява, екзальтована й холерична. П’ять хвилин лунає перше питання Жанни. В ньому вона торкається тем: про трамваї, про Вінницю, про Жанну – реалістку, про Жанну – критикесу, про Жанну – авторку "ось цього роману Нічниця, шкода, він трошки дорогий", про Жанну, яка любить Бреда Піта, про Жанну, яка іноді плювалась, коли читала про тортури... Тим часом Вікторія, опустивши очі, терпляче чекає моменту для відповіді...
Мимохіть присутнім щастить дізнатись кілька фактів про книжкову новинку. Роман "ТілоТМ" – моторошна містично-кримінальна історія про недалеке майбутнє (2053 рік). Головний герой – українець Юрій, національно свідомий гуцул за походженням та американець за місцем роботи. До того ж він – вовкулака і майстер трансплантації душ. Між рядками роману є дещиця закордонної реальності, багато Карпат, гостюють загадки – мольфар, Чугайстер, Щезник, мавки і флояр.
Протиріччя друге – його зауважує Жанна Куява: в другому романі, на відміну від першого "Матра-омана", Вікторія говорить устами не жінки, а чоловіка. Що це означає і хто він?
- Своєю другою книжкою я довела, що можу придумувати історії незалежно від мого життя. Тут більш стримана чоловіча стилістика, головний герой чоловік, тому книга більше призначена для чоловіків. Мій герой на перший погляд не викликає симпатії, він швидше лякає поведінкою, виглядом, манерами. Це суперечлива особистість, в якій уживається і добро, і зло, і зрада, і героїзм. Він не красень, можливо, зовні схожий на актора Хав’єра Бардема.
Протиріччя третє – протиставлення тілесної оболонки та її духовного наповнення. Вікторія розповідає:
- Я хотіла з’ясувати, що важливіше – тіло чи душа? Якщо звичайну людину спитати, то майже кожна скаже: ну, звісно, душа. Але насправді кожна людина для себе знає, що їй найперше важливо – здоров’я, далі вона також потурбується про власну зовнішність. У майбутньому з’явилась можливість робити трансплантацію свідомості. З’явилась можливість переселяти душі старих людей в молоді тіла, таким чином продовжуючи життя.
Корпорація ТілоТМ бере для пересаджування тіла дітей та юних, засуджених. З’являються логічні наслідки – викрадення людей, сурогатне материнство, дарувальники, орендарі тіл... У романі створено світ, де все – політика, економіка, мораль, шоу-бізнес – функціонує навколо двійки проблем: продовжити життя, отримати здоров’я – за всяку ціну.
Маємо протиріччя четверте – людські одвічні страхи і турботи щодо життя та здоров’я. Для юних вони майорять у далечіні років та розглядаються абстрактно. Старість дивиться цим проблемам в очі, живе ними і змагається з ними. Один з персонажів – Іванка, яка 12-річною опинилась у 80-річному тілі та прожила в ньому 12 літ:
- Коли нема здоров’я, це по собі краще знають люди похилого віку: що таке, коли ти відчуваєш постійну втомлюваність, коли постійно згадуєш молоді роки. Я запитую: наскільки молода душа пов’язана з старим тілом? Що вона відчуває? Як вона змінюється?
Про потворність та свідоме відторгнення краси заговорила юна і чарівна гостя: чи виникала у Вікторії Гранецької думка, що краса інколи заважає?
- У мене є героїня, якій краса зіпсувала життя, як вона собі вирішила. Але я не акцентувалась на цьому. Натомість у романі є шоу під назвою "Ти найпотворніший". Переможець отримує сертифікат на нове здорове тіло. Мій герой – Лукас, індіанець, який в дитинстві обгорів, зараз відчуває фантомні болі і хоче їх позбутися. Але коли він зрозумів, що став власністю телеканалу, то передумав – захотів повернути все, як було раніше.
Потворність і краса – п’яте протиріччя роману Вікторії Гранецької.
Ось, нарешті й шосте – протиріччя між чистотою літературного жанру та багатожанровістю:
- Можливо, я ще не сформувалась як письменник, і не знайшла те єдине, про що буду писати. Я експериментую. Роман ТілоТМ - це не фантастика у чистому вигляді. В мене завжди є і буде повноцінна любовна історія, авантюрний момент, пригодницький сюжет. Я не хочу, щоб читач нудьгував і, скажімо, чекав, коли ж закінчиться опис природи і почнеться щось відбуватись.
Я не вважаю, що я знайшла своє місце в літературі. Тому й далі буду експериментувати. Третя книжка буде ще більше відрізнятися від попередніх, бо я не хочу зупинятися, а хочу рости і розвиватися далі.