Любов зі злом і родинна сага - пристрасні романи від Жанни Куяви

Любов зі злом і родинна сага - пристрасні романи від Жанни Куяви

Жанна Куява завітала до Вінниці, презентуючи відразу два своїх романи – "Нічниця" та "З медом полин". Обидва були помічені літературними експертами конкурсу "Коронація слова" у 2012-13 рр. Поруч з Жанною, що стривожено усміхаючись поглядає на майбутніх читачів, сідає Вікторія Гранецька – вінничанка і також письменниця. Молоді жінки – давні знайомі, схожі життєвими інтересами та долями. Тому презентація виглядає як тепле й щире спілкування добрих подруг.
Першою мовить Вікторія – сьогодні роль модератора грати їй. Вона знає Жанну як людину – вона добра, емоційна, співчутлива... Знає як літератора-професіонала – майстра інтерв’юера й авторитетного рецензента новинок вітчизняного книговидання. Цього року Жанна офіційно проголошена письменницею, жартує Вікторія, бо ж має 2 романи, видані протягом 1 року. Тому перше питання звучить так: "Жанночко, як тобі в ролі письменниці? Що до твого життя додалося і що зникло відтоді, як до твого прізвища почали додавати - письменниця?"
- ...Вільного часу немає, доброго сну немає, відпочинку повноцінного так само... Додалося трішечки відповідальності, тому що я щаслива, бо читачі почали надсилати мені свої відгуки і вони хороші здебільшого...
Жанна народилась у волинському селі, 6 років тому переїхала до Києва. Вчителька за освітою і журналіст за покликанням, опинившись у гамірній та вимогливій столиці, вона усвідомлює важливу річ:
- Щоб стати кимось у Києві, треба дуже сильно попрацювати і постаратися. Тому що Київ таке місто, яке приймає залюбки людей, але вони мусять собою щось представляти.
Жанна говорить твердо і переконливо:
- Я прийняла себе такою, як я є. Зараз я не соромлюся сказати: так, я з Волині, так, з дуже віддаленого села. Я там виростала і щаслива з того, що доля склалася так, що я дісталася до самого Києва і можу розповідати, як це було. Живучи в Києві, я почала цінувати той край, який мене зростив... Коли я сумувала за домом, я зрозуміла, що мені хочеться повертатись додому. Але якщо у фізичному плані я цього робити не можу, то я це роблю в письмі.
Побут волинського села, люди, благородні й працьовиті, унікальні долі та характери – все це перенесла Жанна Куява на сторінки романів. У першому – "Нічниці" – описана любов Іванни до Івана, нічниці – нічної доглядальниці – до пацієнта, "історія великого кохання однієї маленької дівчинки":
- Моя нічниця живе тільки вночі, бо вдень, коли всі люди просинаються, вона навпаки лягає спати. Вона вночі господарює і живе. Вона створила свій світ, свою хатину, схожу на ніч; вона закрила вікна чорними шторами, щоб ніхто не потрапив у всесвіт, який створила вона для двох людей.
Щоб не руйнувати інтригу роману "Нічниця", Вікторія злегка натякає про зло, яке "виростає з любові".
"З медом полин", за висловом модераторки, - це "монументальне полотно, родинна епічна сага, де переплетені долі не просто 4 жінок, а 4 родин. Їх 4 – Тетяна, Валентина, Марія і Маргарита". Жанна пояснює, чому не потрібно проводити аналогії з персонажами серіалу "Секс і місто" та героїнями "Пів’яблука" Галини Вдовиченко:
- Це абсолютно різні жінки і різні роди... В мене насправді все тягнеться з покоління в покоління, я стараюся трішечки дати оцього праначала – чому отакі вони, що стоїть за ними, які люди стоять за ними, чому вони такі і чи можна виполоти, як квітник, нашу генетику?
Авторка досліджує рід гоноровий, рід вдів, рід неблагополучний... Улюблений персонаж – Маргаритка, бідова й непутяща. Чому вона?
- У мене в школі була подружка.... з неблагополучної, страшенно бідної сім’ї. ...Мені було часом її так шкода! Вона мені каже – в тебе так класно... в тебе навіть кіт їсть сметану! ...Я, коли виросла, почала думати, а чому їй не дано сім’ї? ...чому так?
Згадуючи батьківщину, Жанна з гіркотою підтверджує, як тяжко нині живеться в селах. Для чоловіків там є два шляхи – до церкви чи до пиятики:
- Справді, у нас на Поліссі дуже багато пиячать. Безробіття цілковите. Народжують багато дітей. ...Але кого народжують? Хто з діток виростає? ...Так, я вирішила показувати правду, але, разом з тим, мені хочеться показати красиве село, поетичне, прекрасне село! Коли до мене приїжджають друзі на Волинь, то вони кажуть: це рай на землі! Там і пишеться, і думається...
На завершення презентації від сивого чоловіка з Жанниною книгою в руках лунає питання: "Чому роман "З медом полин" отримав таку назву?"
- Кожна доля ... здебільшого з присмаком гіркоти. Ми багато переживаємо біди, багато долаємо... Здебільшого наше життя – з присмаком полину. Але для кожного є щось, що солодить життя, наче мед. Для кожної з моїх героїнь, думаю, для кожного з нас є те, що додає нам натхнення жити далі. Це я назвала медом.