Воля, яку не зламати, - гарт, який не здолати.

У Харкові пройшли Ігри героїв війни «Сила Нації». (Світлини та відео)

По обіді, шостого травня у харківському YOD sport club по вулиці Клочківській, пройшли Ігри героїв війни «Сила Нації». У рамках заходу вісімнадцять ветеранів війни, з травмами різними степенями важкості, показували чисельним глядачам, серед яких були присутні як відомі громадські діячи та активісти, так і багато військових та курсантів, вправи з кросфіту. В цих змаганнях не було переможців. За словами організаторів мета проекту,- показати, що повноцінне життя продовжується, незважаючи на поранення, що сила духу допомагає перемогти біль і будувати своє майбутнє. 

«Це унікальний захід, з унікальними людьми, котрі пережили неймовірну біль, неймовірну діпресію, але переступили через це, і своїм виступом показують, що життя триває, поки б'ється твоє серце.» розповідає ведучий заходу Гліб Тимошенко.

Кожен день ми бачимо в новинах чи читаємо у пресі, що в зоні військових дій на сході України поранено від одного до декількох десятків бійців. Жах саме в тому, що ми вже звикли це чути. Ми просто не замислюємося про те, що за роки цих людей можуть бути тисячі. Відверто кажучи, що перше ми думаємо, коли бачимо на вулиці покалічених ветеранів війни? "Добре що ні мене?" І навіть не замислюємося про те, що ця людина принесла себе в жертву, щоб лихо не прийшло на наш поріг.

Однозначно є проблемою соціалізація і адаптація учасників війни, тим більше інвалідів, сучасному, динамічному суспільстві. Держава робить багато, але, держава страждає совком, - гідрою, що паразитує на чиновниках та не дає їм дивитися на проблему з людського боку,- розповідає громадський діяч та активіст Іван Ракич: а солдат, що демобілізувався, повинен знати, що він насамперед потрібен вдома, потрібен рідним, близьким. Він має відчувати, потрібність у собі в суспільстві. Ветерани зобов’язані передавати свої спогади наступному поколінню, що б не допустити подібний опит у майбутньому.

Історія кожного з учасників проекту враже, а долі змушують задуматися над тим, що варто цінувати в житті. Один з авторів проекту, Вадим Довгорук, дивом вижив після того, як чотири дні пролежав на морозі під Дебальцеве. Вибухом гранати йому відірвало руку. Пізніше він втратив обидві ноги. «Ігри Героїв - це не змагання, а показові виступи. Проводять їх для того, щоб пересічні громадяни зрозуміли: хлопці повертаються з ампутацією, і в цьому немає нічого такого, за що їх потрібно жаліти. Люди повинні сприймати їх як рівних собі людей! », - зазначає Вадим.

У планах у хлопців, і це першочергова мета їх проекту - створити спеціальний центр для занять спортом і психологічної реабілітації бійців. І, напевно, навіть Богу доведеться набратися сміливості, щоб подивитися їм у вічі. Ви зможете зробити це… У фотоальбомі і відеосюжеті.