Становлення сучасної Української науки

Із початком свого незалежного існування Українська держва отримала у спадок від Радянського Союзу не тільки фінансові борги і історію, а і величезний науковий спадок, який зараз почав давати результ

Із-за економічної нестабільності, кризи, скорочень, і відсутності фінансування знана частина закладів почала занепадати і відставати у будь-якому розвитку. Талановиті і дійсно розумні намагалися, і намагаються понині, продати себе за кордон, деза розум платять у доларах і євро.

Таким чином, за відносно не значний відрізок часу держава втратиа великий потенціал молодих і талановитих представників наукової спільноти.

За роки незалежності кількість дослідників у країні зменшилась у п’ять разів, і якщо на момнет 1991 року на 1 мільйон населення їх припадало близько 4 тис. То сьогодні це 1254 особи. В сусідніх країнах де за радянські часи наука мала навіть гірші показники ніж в Україні на сьогодні картина більш втішна.

Небажання займатися проблемою науки в Україні непомітними кроками призводить до величезної катастрофи. Таким чином Україна застряла на своєму науковому розвитку десь у 90-х роках минулого століття. Більш того, мізерні зарплати не стимулюють молодь присвячувати своє життя українській науці, знання мов та освіта величезної кількості українців відкриває для них кордони практично у всіх країнах світу.

Та є у цьому всьому і позитивний момент. Звісно, що складна політична ситуація в країні та держава економічна політика останніх років була не спроможна виділяти великі кошти на наукові потреби, технічне оснащення і різноманітні дослідження є проблемою, але вся ця сумна на перший погляд історія діє привід задуматися і поглянути на Українців які все ж присвячують своє життя і час добрій справі.

Так величезної популярності в наш час набирає стартап культура, що звісно далека від науки, яку ми звикли собі уявляти чуючу про досліди. Молоді стартапери — це практично діти, що у такому занепаді знаходять свій шлях і з кожним днем таких юних науковців стає все більше.

Чого тільки вартий метод, розроблений українською школяркою Оленою Смірновою, виявлення метастазів меланоми на початковій стадії, який вже використовується у її рідному місті Маріуполі.

На престижному конкурсі Intel International Science and Engineering Fair 2019 у США проект Ольги зайняв призове місце. Винаходом українки (який коштує 30 тис грн., а її закордонний аналог мільйон доларів) зацікавились американські вчені і запропонували їй співпрацювати з один з найкращих закритих науково-дослідних центрів у світі. На думку багатьох експертів, ця технологія у перспективі може бути прийнятою як основний міжнародний стандарт діагностики меланоми.

Зважаючи на те, що бюджет 2020 року передбачує збільшення відсотку фінансування наукової галузі мимаємо надію, що відповідальні за розвиток та фінансування наукового потенціалу України продовжать цю тенденцію, і проблема із часом стане згадкою, адже якби молодих спеціалістів заохочувати до роботи то за 20 років країна вийшла б на новий рівень інноваційного розвитку. Для досягнення подібного результату потрібно щорічно збільшувати притік молодих науковців всього на 15%.

Тому можемо підвести підсумок, що для економічного процвітання, якісної обороноздатності і технічного розвитку потрібно приймати дієві заходи для порятунку вітчизняної науки, яка згодом принесе величезну користь у всіх сферах життя України.