Перемовини в Абу-Дабі про закінчення війни в Україні показали кардинальне розходження позицій двох таборів переговірників. В одному таборі – Україна та Європа, у другому – Росія та США.
Й
вони не зможуть «зійтися посередині».
Головна
лінія розмежування проходить між розумінням того, яким чином має закінчитися
активна фаза повномасштабної війни РФ проти нашої країни. Київ та Європа чітко
і твердо стоять на позиції: спочатку – припинення вогню.
Й тільки після
реалізації цього кроку - обговорення надзвичайно складних проблем безпеки
Європи і України. З фіксацією гарантій безпеки для нашої країни і наших
європейських партнерів.
В той час як
адміністрація Трампа пристала повністю на російський алгоритм дій. Який
заснований на намаганні безперешкодно продовжувати агресію проти нашої країни. Й
робити це під багатомісячні безрезультатні загальні обговорення глобальних
питань глобальної ж безпеки.
Причому саме
нинішній президент США на початку минулого року наполягав на припиненні вогню
як необхідному першому кроці перед мирними перемовинами. Й цей кульбіт Трампа
надзвичайно показовий у демонстрації його небажання і нездібності тиснути на
Путіна для припинення вогню.
Чітке
слідування Трампа у фарватері російської лінії показує, яким чином він буде
діяти надалі заради можливості голосно заявити про «закінчення ще однієї
війни». А саме – буде посилювати тиск на Україну в намаганнях закінчити активну
фазу війни за рахунок наших інтересів.
А також
паралельно шантажуватиме європейців можливістю істотно скоротити військову присутність
США у Європі. Бо саме на наступний місяць Вашингтон планує оголосити своє
рішення щодо масштабів цієї присутності.
Штучні
спроби бізнес-посланців Трампа Віткоффа і Кушнера й нинішньої адміністрації США
у цілому вибудувати якісь альтернативні дієві механізми стримування агресивної
Росії в обхід жорсткого стримування механізмами НАТО не призведуть ні до чого.
Й одночасно продовження цих спроб унеможливлює створення єдино
можливого формату для дієвого та ефективного відстоювання інтересів безпеки всього
колективного Заходу. Йдеться про альянс Україна+Європа+США.
На жаль, все
буде навпаки. Бо за каденцію Трампа як 47 президента США такий альянс не
можливий. Як було доведено вже неодноразово за цю каденцію, життєздатного
компромісу із врахуванням головних безпекових запитів України і Європи з
паралельним існуванням ситуативного союзу Трампа і Путіна досягти не вдасться.
Тому
продовжаться марні спроби Трампа і Ко побудувати щось дієздатне на піску,
намитому на березі Москви-ріки біля Кремля.
Що
може вдатися - так це секторальні припинення вогню. Йдеться про так звані енергетичне перемир’я,
суднохідне та портове перемир’я у Чорному морі. Які вже були близькі до реалізації на початку минулого місяця. Поки «майстер угод» Трамп не зруйнував їхню можливість, уклавши ганебну
дизельну угоду з Путіним.
Наразі ця
угода продемонструвала на практиці свою нежиттєздатність. Водночас
продовжуються обмін болючими ударами - РФ по нашій інфраструктурі, а України -
по російських НПЗ. Й тому зараз сторони знову підійшли
до того, що припинення таких ударів з обох боків принаймні може бути обговорено
найближчими тижнями.
У разі
реалізації цих секторальних припинень вогню можна буде говорити про практичні
кроки до деескалації. Замість продовження у режимі нон-стоп речитативу Путіна
та Трампа про необхідність спочатку побудувати Вавилонську башту нового
світового порядку, а вже потім перейти до практичного припинення вогню біля
сіла Х на Донбасі й сіла Y на Запоріжжі.
#закінчення
війни в Україні
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.