«Витратний матеріал» путінської війни

Як Кремль затягує в інтернаціональну м’ясорубку іноземців із полутори сотень країн.

Свіжі дані проекту «Хочу жить» показують: станом на початок цього місяця: росіяни завербували майже 46 тисяч іноземців із 151 країни та невизнаних територій.

Кремль почав активне полювання за громадянами з різних країн світу з наступного же року після початку повномасштабного вторгнення. Щойно власний людський ресурс РФ, який помилково вважали безкінечним, почав скорочуватися.

У 2022-му йшлося про поодинокі контракти – всього 94. Але вже у 2023 році підписали більше чотирьох тисяч контрактів. В наступному році ця цифра зросла більш ніж удвічі.

В минулому році іноземинх контрактників було вже більше 16 тисяч. Й стільки ж Росія затягнула на війну лише за 9 місяців поточного року.

План по іноземних контракниках на цей рік становить 18 500 осіб. Із врахуванням  того, що російські пункти відбору вербують близько 1 800 іноземців щомісяця, річний план закриють достроково вже наступного місяця.

Традиційними донорами іноземних найманців залишаються держави пострадянського простору - передусім Узбекистан, Таджикистан та Білорусь. Проте Кремль навчився майстерно грати на злиднях. Й розгорнув активну вербувальну кампанію у соцмережах на Глобальному Півдні.

Найшвидше потік зростає в Африці та Латинській Америці. Лише за неповний цей рік контракти з Міноборони РФ підписали майже аівтори тисячі колумбійців, вдвічі менше бурундійців, по півтисячі зімбабвійців та перуанців.

…Якийсь молодий хлопець у передмісті Боготи чи на околицях Ліми гортає стрічку в соцмережах. Він бачить яскраву рекламу про роботу в тилу, стабільну зарплату у твердій валюті та втілення своїх мрій про європейське чи російське майбутнє. Він думає, що натрапив на чудову можливість швидко заробити легкі гроші.

У другому акті цієї драми за кілька місяців цей самий хлопець уже сидить у розбитому холодному окопі під Покровськом чи Куп’янськом, де ніхто не збирається платити йому обіцяні тисячі доларів.

Причому жодних бандитських схем чи криміналу - за даними розвідки та опитувань, 4 із 10 цих людей завербували через абсолютно офіційні російські військкомати. Державна машина РФ поставила рекрутинг іноземців на потік цілком легально.

Фронт дуже швидко розбиває обіцянки вербувальників. Опитування серед іноземців, які склали зброю і здалися в полон в Україні, демонструє реальну картину. Як виявляється, майже половина з них підписали контракт виключно заради отримання російського громадянства, розраховуючи, що паспорт РФ стане квитком у краще життя.

Міф про те, що вони нічого не знали і їх обманом завезли на фронт, теж розсипається. Лише менше третини справді не розуміли, куди їдуть і проти кого воюватимуть. Решта все чудово розуміла, але сподівалася відсидітися в тилу, заробити легких грошей і повернутися додому героями.

Але так відсидитися не вдається. Росія використовує іноземців за найжорсткішою схемою гарматного м’яса. Коли кадрових російських військових бережуть для картинки в новинах, а інтернаціональні підрозділи першими кидають на лобові «м’ясні» штурми.

А тепер найбільш парадоксальний і водночас сумний момент: 4 із 5 полонених іноземців хочуть повернутися за обміном до Росії. Навіть після того, як їх фактично кинули на смерть, вони досі марять країною, яка це зробила.

Москва ж демонструє свою «вдячність» без зайвих емоцій. Заманивши обіцянками, вона кидає тих, хто вижив, у полоні й найчастіше навіть не вносить їх до списків на обмін. Бо для російського військового керівництва це просто одноразовий ресурс, який мав виконати своє завдання - виснажити оборону ЗСУ живою масою, а потім зникнути безслідно.