Як виживати громадам в умовах зростання приватних земельних імперій агробаронів?

Війна загострила тему соціальної справедливості не лише через масштабні втрати, руйнування та економічні збитки. Вона змінює суспільне сприйняття власності, привілеїв та відповідальності бізнесу.

Описана історія далека від слова скандальна. Вона показова. Однак, деякі факти з бізнесової діяльності депутата Чернігівської облради Кияновського треба оцінити крізь призму суспільної справедливості, адже національний фокус здавалось би локальної історії повинен слугувати запобіжником для неабияк зростаючих апетитів інших аграрних баронів, що активно послуговуються депутатською діяльності не лише в цілях політики.  

Те, що в мирний час могло сприйматися як якась там скандальна історія, під час війни дедалі частіше розглядається крізь питання: хто несе більший тягар війни, а хто отримує вигоди від доступу до ресурсів? Зазвичай земельні комісії в місцевих радах – це просто рай для спостереження та аналізу. Кияновський очолив в Чернігівській облраді саме земельну комісію. І співпадіння: родина депутата має сотні оформлених земельних актів. Це важливий контекст: депутатська діяльність у сфері земельних відносин поєднується з керівництвом аграрним підприємством.

За даними видання «Стопкор», яке проаналізувало земельний банк родини депутата, лише дружині депутата належать понад 300 земельних ділянок.

ТОВ "Ічнянське", яке очолює фігурант розслідування журналістів, розпоряджається понад 4,6 тисячі земельних ділянок. І це мова йде саме про окремі земельні акти, а не про гектари. Окремо слід зауважити, що за даними розслідувачів із «Стопкору», дане підприємство фігурує у провадженні щодо можливого самовільного зайняття комунальних земель, де правоохоронці фіксували засіяні поля поруч з орендованими ділянками підприємства. В матеріалах справи спивають факти самовільного зайняття ділянок. 

Просто якщо в ході розслідування правоохоронцями підтвердяться певні факти, буде йтися вже не про звичайний земельний спір, а про підстави користування ресурсами громади та вчинення впливу. Ну і окрема оцінка того факту, що особливо за період воєнного стану 2022-2026 рр. земельний портфель депутата та членів його родини зріс у декілька разів. 

Погодьтесь, коли людина очолює земельну комісію, а її родина та компанії контролюють при цьому сотні й тисячі земельних ділянок, це вже питання можливого конфлікту інтересів і натяк на те, а чи не працює в даному випадку політичний вплив на приватне збагачення.

Зазвичай, агробарони намагаються медіано перекрити бурхливу комерційну діяльність за рахунок громади певними благодійними, інфраструктурними та соціальними проєктами на її благо.

Проблема в тому, що стосовно Ічні цього не спостерігається. Міська голова Ічні Олена Бутурлим говорить, що депутат постійно звертається по землю, тоді як про системну допомогу громаді не йдеться.

Громада потерпає від валу проблем: транспортне сполучення, побутові відходи, утримання зелених насаджень, доступ до медичних та освітніх послуг, якість автомобільних доріг, необхідність ремонту вулиць, водопроводу тощо. Але без системної, постійної та комплексної допомоги громаді з боку Кияновського не чутно. Так, були поодинокі випадки фінансування ремонтів дороги через підконтрольне підприємство, але вони піщинка у морі проблем міста.

 Проїжджаючи громаду, дуже помітні занедбані будівлі й колишні ферми, які сьогодні не використовуються, поруч із підприємствами бізнес-оточення чергігівського депутата. Це створює просте й незручне питання: якщо бізнес десятиліттями використовує ресурси території, де його внесок у розвиток самої громади? 

Земля – це не тільки актив, джерело доходу або предмет господарської угоди. Це суспільний ресурс, а в умовах війни – ще й питання продовольчої безпеки, відновлення громад, забезпечення житлом і справедливого розподілу можливостей.

Деталі розслідування: