Від гідності до стійкості

Грошей не буде. Сліпий, глухий, німий, безрукий, безногий, без певних внутрішніх органів – забезпечуй себе самостійно. Таке життя пропонує міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

Слова міністра, що міністерство не є «міністерством виплат» означає саме це і не менше. Міністр Жолнович жонглює словами і придумує історію, що сучасне Мінсоцполітики – це міністерство, яке «формує людську спроможність і стійкість кожної людини, завдання держави – створити умови, щоб кожна людина відчувала себе впевнено, самостійно, мала можливості для розвитку».

Ну да, ну да. Розкажіть це людям без ноги, без руки, без частини шлунка, без ока і т.д. Відповідь одна: не ний, будь стійким. Соціальної фінансової підтримки не буде, іди і працюй. Доволі швидко соціальна філософія України пройшла шлях від гідності до стійкості.

Немає ноги – можеш працювати руками. Немає руки – можеш стояти ногами. Немає слуху – можеш дивитись. Нехай це і звинуть цинічно, але логіка дій Мінсоцполітики буде рухатись саме у такому напрямку.

Якщо що – то у ЄС і США ніхто соціалку «не ріже». Там своїх людей люблять і цінують. Та й гроші для цього є. І різноманітні пільги, субсидії, знижки, дотації для різних категорій населення. Так, там далеко не все просто. Але це можна американцю і німцю. Українець має бути стійким.

У Мінсоцполітики та особисто Жолнович робить вигляд, що вона чи міністерство щось вирішують. І тому радісно та голосно декларують зміну «філософії» соціальної підтримки і соціальної політики. Ні, не так. Це вже за них вирішили наші міжнародні партнери, у яких просто немає грошей підтримувати гідні умови життя тих категорій, які, на жаль, часто не в силах самі справитись із фізичними обмеженнями. Це якщо говорити лише про питання здоров’я. А є іще суто соціальна сфера – материнство, народження дітей, догляд за дітьми, багатодітні сім’ї, різного типу дитячі будинки, дитяча інвалідність, пенсії і т.д.

Словом, це дуже поганий сигнал як для звичайних людей, які залежні від соціальної підтримки держави, так і для військових, які отримали інвалідність на війні. Якщо хтось думає, що для військових будуть виділяти кошти в пріоритеті, то це омана.

Яким бачать майбутнє для України міжнародні партнери? Своєрідний мікс азійсько-латиноамериканської системи. Пенсію і соціальні виплати будуть отримувати державні чиновники і силовий блок. Зазвичай це – до 30% населення. Усі інші 70% – вибачте – нафіг з пляжу. Працюй до смерті. Заробляй собі на протези, на індивідуальну пенсію, купуй собі стаж, шукай необхідне медикаменти і т.д. і т.п.

Тому можна хоч сто раз святкувати День прапора, а за ним і День незалежності, але це не підмінить реальну турботу про громадян, яка в сучасному світі вимірюється саме соціальною підтримкою населення.