На офіційні електронні скриньки командування Національної гвардії України та інших правоохоронних Міністерств України завалені анонімними скаргами з невідомих одноразових поштових електронних скриньок. Тут варто зазначити, що в усіх надісланих анонімках за формою та змістом вбачається одна «рука».
За законодавством України анонімні заяви не повинні розглядатись взагалі, але за умови відсутності в них складових корупційних правопорушень. «Автор» анонімок це передбачив. Від так, командування Національної гвардії України були вимушені направляти до полку свої комісії по перевірці викладених у анонімках інформації. Звісно кожна з численних перевірок полку жодного підтвердження викладених у анонімках інформації не підтвердила і близько. Якщо придивитись уважніше – то можна виявити певні закономірності в тому, що відбувається.
Так, як нам стало відомо, Миколаївський полк Національної гвардії в недалекому майбутньому може бути переформатований в бригаду. Тут гостро постає питання – хто має її очолити. На поверхню вспливає прізвище колишнього командира полку полковника Олександра Оксенюка, звільненого в запас ще до початку повномасштабного вторгнення. Він командував полком на протязі восьми років і був звільнений в запас. З того моменту про нього не було нічого чути, як і не було від нього ніяких звісток, коли почались бойові дії під самим Миколаєвом.
Тут варто зазначити, що починаючи з перших годин повномасштабного вторгнення та на протязі двох трьох діб війни, до полку повернулись колишні солдати, прапорщики, офіцери полку що були у запасі, щоб зі зброєю в руках захищати рідний край. Ветерани нацгвардії, що прослужили більше 25 років та перебували на заслуженій військовій пенсії, ставали до лав полку, ті хто не мав можливості стати до строю та воювати за станом здоров’я, допомагали своєму рідному полку – волонтерили. Доставали своїм товаришам по службі все саме необхідне. Хотілося б нагадати, що Миколаївський полк Національної гвардії відігравав та відіграє важливу роль в обороні міста Миколаєва.
Натомість, прикрим є те, що а ні воїни, а ні ветерани-волонтери в той час нічого не чули про свого колишнього командира. Чутки про колишнього командира з’явились лише на початку цього року, після інформації про можливе перетворення полку в бригаду та слухи про вихваляння самого колишнього командира Оксенюка про «вирішення» ним питання щодо повернення на службу і призначення командиром бригади. Ці заяви, дивним чином, співпали з великим потоком скарг та анонімок до правоохоронних органів та командування Національної гвардії України.
Тут варто пригадати, що за ті вісім років, які він очолював полк, про командира полку Оксенюка ходили досить дивні чутки, і його бурхливою діяльністю неодноразово цікавились як правоохоронні органи. Наприклад, щоб стати контрактником, треба було «обов’язково» застрахуватись у страховій компанії «Граве», де попередня сума страхового платежу на рік складала під десять тисяч!!! гривень на рік. Що тут такого страшного, спитає пересічна людина. А причина масового страхування полягала у тому, що дружина колишнього командира була представником страхової компанії «Граве» у місті Миколаєві. Про матеріальні бонуси страховиків за кожний такий договір усім відомо. Натомість відразу після звільнення колишнього командира у запас, він офіційно продовжив співпрацю зі страховою компанією «Граве». Про це він сам яскраво розповідає світлинами на своїй сторінці фейсбука та і сторінці фейсбука своєї дружини.
Також мали місце непоодинокі випадки, коли командир полку отримував “грошову винагороду” за призначення військовослужбовців на вищі посади.
Цікавий факт, як стало відомо, командування Національної гвардії України, відповідаючи анонімам про результати перевірок, бачать що їх листи або не відкривають та не ознайомлюються з результатами перевірок, або ж такої поштової електронної скриньки вже взагалі не існує. Від так, можна прийти до логічного висновку – результати перевірок нікого не цікавлять, головне посіяти навколо командування полку якомога більше негативу з якоюсь певною метою. Якщо, гіпотетично, наше припущення щодо авторства анонімок невірно, то постає питання, а чи це не інформаційна операція ворога щодо бойового Миколаївського підрозділу Національної гвардії України, який не поступився ворогу в перші місяці війни та відстояв своє рідне місто-герой? В будь якому разі, всі ці анонімки, безпідставні скарги та, відповідно, шум навколо них на руку підступному ворогу. Як на нашу думку, правоохоронним органам вкрай важливо встановити авторство анонімних скарг.