Останні години життя Києво-Печерської лаври за московським часом

Вже післязавтра, 29-го березня, представники Української православної церкви Московського патріархату мають остаточно покинути приміщення Києво-Печерської лаври.

Таким чином, завершиться 4,5-місячна епопея з виселенням із Лаври представників московської церкви і повернення сюди представників церкви Української.

Пачалась ця епопея торік 12 листопада, коли у Києво-Печерській лаврі під час богослужіння прославляли Росію. Після чого Служба безпеки відкрила кримінальне провадження щодо цих співів. 

Починаючи з листопада минулого року, СБУ почала проводити  багато обшуків на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. У ході яких правоохоронці виявили чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджували наявність російського громадянства у представників церкви. Зокрема, слідчі знайшли в єпархіях російські паспорти, георгіївські стрічки, символіку забороненої партії «ОПЗЖ» і «методички» патріарха РПЦ Кирила щодо поширення ворожої пропаганди через вірян. У Харкові виявили прокремлівську літературу, готівку і російські військові сухпайки, а на Буковині – директиви з Москви та відзнаки за окупацію Криму.

За результатами обшуків СБУ,  а також інших данних про ворожу діяльність представників УПЦ (МП) на початку грудня минулого року Рада національної безпеки і оборони України доручила Кабінету Міністрів запропонувати Верховній Раді заборонити діяльність УПЦ (МП) в Україні, а також ініціювала перевірку законності перебування цієї церкви у Києво-Печерській лаврі.

Напередодні Нового року державний заповідник «Києво-Печерська лавра» повідомив УПЦ Московського патріархату, що з 1 січня не продовжуватиме з нею договір користування Успенським собором та Трапезною церквою у Верхній лаврі.

26 грудня намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло звернувся до президента Зеленського з проханням «не забирати ці храми».

Але вже 5 січня Успенський собор та Трапезну церкву Києво-Печерської лаври остаточно повернули у користування держави. Митрополит Павло, який мав підписати Акт повернення будівель зі сторони УПЦ (МП), не з'явився на останнє засідання комісії. Проте відмова підписувати не стала перешкодою для повернення майна.

Після цього глава Православної церкви України Епіфаній провів два богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври —  на Різдво за юліанським календарем 7 січня та на Богоявлення  19 січня.

10 березня стало відомо, що Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розриває договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ (МП) з 29 березня 2023 року, у результаті чого з Києво-Печерської лаври в першу чергу має виїхати керівництво Свято-Успенського монастиря і самої УПЦ (МП).

Того ж дня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко пояснив, що ченці й служителі Української православної церкви Московського патріархату повинні наприкінці березня покинути усі приміщення Києво-Печерської лаври.

20 березня члени синоду УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Онуфрієм пробували зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, утім на Банковій заявили, що президент не планує зустрічатися з делегацією синоду. Після цього вони опублікували звернення до президента, в якому закликали не забирати в них Києво-Печерську лавру.

Але тим часом розпочалися практичні кроки з обмеження доступу представників УПЦ (МП) до приміщень на території  лаври. Так, 21 березня ченцям і вірянам цієї церкви заборонили заходити у ближні печери Києво-Печерської лаври через роботу там комісії, яка оцінює збереження культурних цінностей, зокрема мощей святих. Закрили доступ й до кількох храмів поблизу печер. 

Водночас міністр Олександр Ткаченко повідомив, що представники Української православної церкви Московського патріархату почали процес виїзду з Києво-Печерської Лаври.

«Процес виїзду відбувається. Це може засвідчити будь-який перехожий в Лаврі. Вивозять бойлери, столи, стільці. Зараз працює міжвідомча комісія.

Яка має зафіксувати стан збереження нерухомого і рухомого майна, музейних експонатів, 

які знаходилися в користуванні УПЦ (МП). 

Як тільки комісія завершить свою роботу, можна буде чітко сказати, що було не так», — сказав міністр.

Він додав, що запевнення очільників УПЦ МП, що вони не збираються покидати територію Лаври, не відповідають дійсності — «потроху вони виїжджають». Ткаченко запевнив, що якщо комісія виявить, що у Лаврі чогось не вистачає, то представники УПЦ МП нестимуть відповідальність згідно із законом.

У підсумку можна сказати, що саме регулярні заходи СБУ з ліквідації величезного впливу церковної «п’ятої колони» в Україні стали за даними соціологів одним із найбільших аргументів для різкого зростання довіри громадян до цієї структури. Яка минулого тижня вперше за три десятка років відсвяткувала своє професійне свято «День СБУ» (25 березня 1992 року ВР прийняла закон про «Про Службу Безпеки України») як дійсно ефективна контррозвідувальна структура. І яка під час нинішньої війни стала однією з ключових структур, відповідальних за захист держави.

До речі, з приходом влітку минулого року до керівництва СБУ Василя Малюка Служба безпеки здійснила не тільки ряд потужних операцій проти ворога, а й провела очистку своїх власних рядів від зрадників і російських агентів, які роками перебували на службі. Було затримано декількох начальників главків СБУ (зокрема, Кримського і Харківського). Також російських агентів почали виявляти і на нижчих ланках служби. Очистившись, Служба безпеки й змогла продемонструвати інший рівень роботи у операціях проти агентів російського впливу в нашій країні.

Тому сьогодні СБУ і має найвищий рівень довіри громадян за всю історію свого існування – 74% українців довіряють цій державній структурі.