Як «Мрію» прирікали на знищення

За лічені дні до знищення літака «Мрія» його намагалися врятувати - шляхом зведення оборонних укріплень та фортифікаційних споруд на летовищі.

Про те, чому «Мрія» напередодні 24 лютого минулого року була беззахисна і, на превеликий жаль, приречена на знищення на аеродромі Гостомель, я пояснював у минулому році. Тоді мова йшла про дії та бездіяльність тодішнього керівництва Державного підприємства стосовно конкретно самого літака.

Якщо стисло, то, по-перше, гендиректор «Антонова» Сергій Бичков тоді ухвалив рішення зняти з цього літака двигуни і переставити їх на Ан-124 «Руслан». По-друге, він же відхилив пропозицію про передислокацію всіх літаків «Антонова» у Німеччину до Лейпцига.

Тепер стали відомі нові факти щодо загибелі «Мрії». Вони стосуються вже не дій або навпаки їхньої відсутності з боку колишніх керівників «Антонова» стосовно самого літака. А вже їхньої прямої протидії зусиллям наших військових для того, щоб не допустити висадки росіян у Гостомелі і врятувати всі літаки, які там знаходилися.

Бо Нацгвардія повинна була і намагалася взяти під охорону аеродром ще за місяць до війни. (Військовослужбовцям дозволили це зробити тільки за кілька днів до вторгнення).

Проте колишній гендиректор ДП «Антонов» Сергій Бичков і його тодішні підлеглі - заступник Михайло Харченко та начальник підрозділу з авіабезпеки Олександр Нетьосов - у січні минулого року заблокували цей шлях. Вони віддали розпорядження, яким прямо заборонили військовим зводити оборонні укріплення на літовищі і заблокували допуск бійців Нацгвардії на Гостомельський аеродром для підготовки його захисту.

Ці факти наводить Служби безпеки України. СБУ інформує, що цим трьом колишнім керівникам  «Антонова» вона повідомила про підозру. Оскільки їхні дії призвели до тимчасового захоплення стратегічно важливого аеродрому, навколишніх населених пунктів і знищення літака Ан-225 «Мрія».

Служба безпеки запевняє, що вже зібрала ґрунтовну доказову базу на колишніх гендиректора ДП «Антонов», його заступника та начальника підрозділу з авіабезпеки: «На підставі зібраних доказів слідчі Головного слідчого управління СБУ повідомили всім трьом фігурантам про підозру за ч. 2 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, яке призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків)».

Шевченківський районний суд Києва обрав Бичкову і Нетьосову запобіжний захід - тримання під вартою терміном на 60 діб без права внесення застави. Харченко отримав підозру заочно, адже на даний момент він не в Україні, його оголосили в розшук.

На підприємстві «Антонов» також відреагували на заяву СБУ про підозру керівництву. Там кажуть, що «активно сприяють розслідуванню і надають всі необхідні документи».

«Окопуватися нам не дали взагалі»

У Нацгвардії України підтвердили, що напередодні російського вторгнення вони планували звести оборонні укріплення та фортифікаційні споруди на літовищі, але керівництво «Антонова» зробити їм це не дало,

«Ми були не окопані, окопуватися нам не дали взагалі, - розповів BBC News Україна прес-офіцер бригади швидкого реагування «Рубіж» Нацгвардії України з позивним «Старський». Він разом зі своїм підрозділом брав участь у боях за Гостомельський аеропорт. - Були суперечки з директором. Він всіляко намагався не дати підготувати позиції. Казав, що тут не можна споруджувати траншеї, адже це аеропорт».

Враховуючи, що на той момент вже була інформація про те, що готується наступ, директор не міг дати якихось чітких причин, чому він чинив спротив, додає військовий.

У результаті атаку понад 30 російських гелікоптерів у Гостомелі зустріли лише прикордонники і строковики, яким допомагали бійці Нацгвардії.

Битва за Гостомельський аеропорт тривала з 24 лютого до кінця березня. Українські сили оборони підірвали злітно-посадкову смугу й таким чином зупинили висадку наступних десантів в Гостомелі.

Джерело в Службі безпеки України у неофіційній розмові пояснило підґрунтя пильної уваги свого відомства до дій колишнього керівництва «Антонова». За його словами, одне із приоритетних завдань, яке поставив перед Службою її керівник Василь Малюк – очистити ключові під час війни підприємства ВПК від російських агентів та прихильників «русского мира». Тому арешти колишнього очільника «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва та колишніх керівників «Антонова»  - результат роботи відомства для виконання цього завдання.

«Щодо «Антонова» є ще один момент: Малюк на початку війни сам воював під  Гостомелем. І його особисто серйозно зачепила зрада Бичкова. Тому він тримає розслідування справи на особистому контролі»,  - зазначило джерело.

Сам Василь Малюк після повідомлення про підозри колишньому керівництву «Антонова» заявив: ті, хто фактично допоміг ворогу знищити «Мрію» -  один із символів України, мають понести заслужене покарання, і СБУ зробить для цього усе необхідне.

У свою чергу командир екіпажа і пілот легендарного Ан-225 «Мрія» Дмитро Антонов, який у березні минулого року публічно заявив, що саме злочинна бездіяльність керівництва ДП «Антонов» призвела до знищення «Мрії» та інших літаків у Гостомелі, назвав голошення підозри керівникам компанії важливим кроком.

«Початок добрий, але важливо, щоби на цьому не зупинилися, потрібно знайти всі докази, потрібен прозорий суд», - зазначив він.

На його власну думку, взимку минулого року дирекція підприємства була переконана у швидкому захопленні аеропорту і більше хвилювалася про свої власні інтереси.  «Готувався подарунок тим, хто йшов до нас з бліцкригом. Це - зрада», - каже льотчик.