Нариси з побудови Нового Світового Порядку-2. Пазл складається

Напередодні річниці російсько-української війни провідні світові гравці окреслили те, як вони бачать нову архітектуру світової безпеки після того, коли Росія отримає поразку в цій війні.

Коли я півроку тому казав, що «перемога над Росією на полі бою в Україні  - це не завершення шляху із забезпечення у післявоєнному світі глобальної безпеки і сталого розвитку, а лише його початок», то йшлося про те, що для вирішення цих завдань повинні бути сформовані нові глобальні інститути і механізми.

Напередодні річниці російсько-української війни провідні світові гравці окреслили те, як вони бачать нову архітектуру світової безпеки після того, коли (а не якщо) Росія отримає поразку в цій війні. 

Це відбулося на Мюхенській безпековій конференції та в ході візиту президента США Байдена до Києва і Варшави.

Росія теж внесла свій посильний вклад для того, щоб всі без виключення члени міжнародного співтоваривства зрозуміли необхідність прискорення цього процесу. Саме тоді, коли відповідальні світові гравці напрацьовували нові механізми сталої безпеки у світі після того, як постійний член Ради безпеки ООН та ядерна держава РФ зруйнувала всю архітектуру світової безпеки, Москва відмовилась від участі у надважливому Договорі про контроль над ядерною зброєю – СНО. І одночасно президент Путін підтримав своє реноме послідовного руйнівника міжнародних правил і норм - скасував свій указ 2012 року про зовнішньополітичний курс Росії, який передбачав, що Росія буде поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн.

Що підтверджує висновок: Росія є найбільшою загрозою для світової безпеки. І зняти російську загрозу з порядку денного можна тільки одним способом: зняти з порядку денного країну під назвою «Російська Федерація». 

На Мюнхенській безпековій конференції про це сказав мільярдер Джордж Сорос: «Перемога України призведе до розпаду Російської імперії. Росія більше не становитиме загрози для Європи та світу. І це була б велика зміна на краще».

Що чекає на Росію після війни

В той же час, саме в Мюнхені були озвучені дві ключові лінії того, як будуть будуватися відносини з Москвою після війни. Першу озвучила віце-президент США Камала Гарріс, коли чітко заявила, що Росія чинить «злочини проти людяності» в Україні. І російські сили здійснили «широкомасштабні та системні» напади на цивільне населення України.

Після таких звинувачень остаточно зрозуміло, що з нинішнім керівництвом РФ США і колективний Захід в цілому після війни не будуть оформлювати домовленості про подальше існування території, яку зараз займає Російська Федерація.

І після програшу у війні російських порушників чекає міжнародний суд.  Так само, як гітлерівські нацисти були засуджені міжнародним трибуналом за злочини проти людяності, знайдеться юрисдикція  для засудження ідеології рашизму та його провідних діячів.

Друга лінія – це та, про яку я казав минулого тижня: у питанні долі Росії після війни для Заходу є один головний і безумовний пріоритет. Це питання, яке має бути вирішено Заходом у першу чергу, напередодні вирішення усіх інших завдань. А саме - це забезпечення контролю над величезними  арсеналами ядерної та іншої зброї масового ураження (хімічної, бактеріологічної, тощо), які є в наявності у РФ. І недопущення їхнього безконтрольного  розповзання.

Вирішувати питання позбавлення Росії ядерної зброї Захід буде із сильною центральною владою в ще єдиній Росії.  І лише після його вирішення перейде до наступного етапу  - планомірного, поступового та контрольованого демонтажу російської імперії. 

Мій висновок у Мюнхені повторив генерал Петер Павел, який місяць тому переміг на виборах президента Чехії та обійме цю посаду у березні. Поруч із тим, що він зробив на Мюнхенській конференції дійсно неприйнятні заяви про можливі поступки України заради миру з Росією, він сказав і дуже важливі і правильні речі.

Коли констатував, що Захід має бути обережним у прагненні до поразки Росії, щоби уникнути небажаних сценаріїв поразки РФ. Зокрема, уникнути можливості розвалу Росії ДО вирішення питання про ядерну зброю: «Якщо буде розвалена Росія, то у нас може бути більше проблем: нам, може, не буде з ким вести переговори про роззброєння». 

Змагання між Заходом і Китаєм за глобальний Південь

Доповідь, підготовлена до Мюнхенської конференції цього року, має назву Re: vision. Назва говорить і про те, що головне питання зараз — певне бачення, і про те, що необхідний перегляд того, що раніше вважалося спільним баченням. У новому баченні світу Росії як окремого суб'єкта із власними міжнародними інфраструктурами руху товарів, фінансів, технологій та інформації — немає. У цьому плані Росія вже програла війну, хоча вона все ще окупує значну частину української території, тримає в заручниках мільйони українських громадян і викрадає десятки тисяч українських дітей із окупованих територій.

Найвідвертіше відсутність російської суб'єктності в новому світовому порядку сформулював президент Франції Еммануель Макрон. У своїй промові на конференції він сказав, що Рада Безпеки ООН має бути перебудована. З виключенням з числа постійних членів Радбезу Росії, яка з точки зору впливовості стала середньою державою, і кращою представленістью там глобального Півдня.

Саме за глобальний Південь у найближчий та середньостроковій перспективі і буде йти змаганння між двома ключовими суб'єктами на світовій арені – Заходом і Китаєм. Псіля Другої світової війни країни Півдня не зуміли побудувати демократію західної якості і тому не змогли стали Заходом. Китай запропонував їм майбутнє, що не потребує демократичної розбудови, і зумів залучити ці країни до власних інфраструктур.

Перед Заходом постає проблема: що тепер запропонувати глобальному Півдню, без якого неможлива перемога в новому змаганні з Китаєм, окрім демократії?

У доповіді, підготовленій до Мюнхенської безпекової конференції, пропонується акцентувати не на демократії, а на правилах. Відповідно, пропонується оцінювати партнерів Заходу не за шкалою автократія—демократія, а за критерієм сприйняття в якості глобальних правил, сформованих Заходом.

… Отже, за рік після вторгнення Росії в Україну у ключових світових гравців практично не залишилось тем, які  варто обговорювати з Москвою. Можливо, крім ядерної зброї та умов закінчення війни в нашій країні.

Путін це розуміє – саме тому й спробував представити Росію активним гравцем у питаннях світової безпеки, коли гучно відмовився від участі у Договорі про стратегічні наступальні озброєння.

Марні зусилля – ядерну зброю у Росії як у безвідповідального гравця і руйнівника світового світопорядку після війни відберуть – відразу і швидко. Й без жодних інших варіантів. Після чого країна під назвою «Російська Федерація» так саме швидко піде у небуття.

# Новий Світовий Порядок