Російські наративи в Хустській єпархії РПЦ в Україні

Російські наративи в Хустській єпархії РПЦ в Україні

Оцінивши  події у церковному світі України, ми оцінили можливі загрози та вирішили приділити більше уваги осередкам РПЦ у Закарпатті, зокрема Хустській і Виноградівській єпархії так званої УПЦ МП (по факту РПЦ), яка не перший рік викликає у нас глибоке занепокоєння.

Через власні джерела, поспілкувавшись із місцевими парафіями, ми встановили, що Хустська єпархія на чолі з її керуючим митрополитом Марком (в миру Петровцій Микола Іванович) активно працює проти Православної Церкви України.

Якщо коротко про митрополита Марка, то все стає зрозуміло. Народився 6 грудня 1951 року у закарпатському селі Заднєє (сьогодні Приборжавське). Дитинство. Проходження строкової служби у радянській армії. Навчання у славнозвісній КГБ-духовній семінарії у Москві, потім випуск із духовної академії та призначення у церковний прихід. Кар’єрне зростання та декілька переїздів по світу. Пройшовши посаду єпископа Аргентинського і Південноамериканського, митрополит у лютому 2007 році повертається на Батьківщину…

Вже тут, як то кажуть, відчувши себе «як у дома», митрополит Марк розпочав відпрацьовувати усе те, що йому втлумачили в голову московські наставники.

Ми виявили, що Марк має статус постійного члена Межсоборного присутствия Русской православной церкви. За свої заслуги перед Російською Федерацією та церквою Московського патріархату був нагороджений наступними державними нагородами РФ:

— «за особливі заслуги у зміцнені дружби і співпраці між народами» — орденом Дружби (2000 рік);

— «за миссионерское и просветительское служение» — орденом Російської православної церкви — святителя Інокентія (першим та другим ступенем у 2012 та 2016 році відповідно).

Припускаємо, що отримання таких високих нагород свідчить про гідно оцінені зусилля Марка у посиленні впливу РПЦ на території Закарпаття, а також є свідченням того, що Хустський митрополит працює явно не в інтересах вірян України.

За результатами прискіпливого вивчення діяльності єпархії нашу увагу привернув й перший заступник митрополита Марка — вікарій єпархії єпископ Угольський Симеон (в миру Голубка Степан Михайлович).

Єпископ Угольський Симеон активно підтримує свого «боса». Швидше за все, за вказівкою із Москви вони разом працюють на протидію можливому визнанню Румунською Православною Церквою нашої Православної Церкви України. Використовуючи власні дружні контакти, єпископ Симеон на досить високому рівні приймає участь у різних заходах, зокрема, зустрічається зі священниками з Румунії.

Перший відомий нами випадок мав місце у вересні 2021 року, коли вікарій очолив святкове богослужіння на честь святого Йосипа Мараморошського у соборі Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних (розташованому у н.п. Солотвино). На співслужіння йому прибув єпископ Румунської Православної Церкви ієрарх Румунської Православної Церкви єпископ Сату-Марський Тимофій. На завершення, «на знак вдячності за радість служіння та братерського спілкування», єпископ Симеон подарував гостю спеціально написану ікону із зображенням преподобного Олексія Карпаторуського сповідника та преподобного Іова Угольського. В свою чергу, Єпископ Тимофій подарував владиці Симеону архієрейську палицю, яка у релігійному середовищі є символом поваги.

Незабаром, у листопаді того ж року в зазначеному соборі вже разом із митрополитом Марком, який очолив Святкову Літургію, було проведено спільне богослужіння із запрошеним напередодні єпископом Румунської Православної Церкви Мараморошським та Сату-Марським Іустином (Ходя).

З цього приводу люди подейкують, що під час спільних богослужінь Марк та Симеон розповідали, що Православна Церква України – це «розкольники». Зі слів місцевої пастви, в ході своїх проповідей Марк спільно із Симеоном наголошували і наголошують, щоб віряни не переходити до її лона.

Ще один доволі цікавий факт, на який ми натрапили, пов’язаний із родичем Симеона. Його молодший брат — Парамон Голубка (в миру Голубка Федір Михайлович) — впливовий архієрей РПЦ – вікарій патріарха Московського і всієї Русі, намісник Троїце-Сергієвої Лаври (найбільшого чоловічого монастиря в РФ, що у Сергієвому Посаді Московської області).

Небайдужі люди підказали нам, що він часто приїжджає до Закарпаття.  Було й таке, що Парамон Голубка приймав участь у богослужіннях, де засуджував автокефальність Української Помісної Церкви, називавши її «розкольницької церквою».

Отже, в черговий раз переконуємося, що «щупальця» Кремля широко розкинуті в  українському духовному середовищі. Тільки спільна боротьба та об’єднання вірних прихильників Православної Церкви України наблизять нас до омріяного очищення нашої території від таких осіб, як митрополит Марк та  його найближчий поплічник Симеон.

Сильно не помилимося, якщо скажемо, що вони обидва відпрацьовують російські гроші на нашій землі, діють на догоду Москві та різними методами посилюють вплив РПЦ на території Закарпаття.