35:1 за особливим брюссельским рахунком

З початку російської агресії проти України Євросоюз перерахував Росії 35 мільярдів євро, а Україні - €1 мільярд.

...Коли 20 із зайвим років тому я починав працювати в журналістиці, мудрі наставники вчили, що для якісної оцінки будь-якого події або явища недостатньо просто написати про них як про окремий факт. А потрібно порівняти їх із подібними чи аналогічними подіями-явищами, наприклад, роком раніше чи на іншій території, оцінити їхній масштаб як складової частини у межах цілого, а також за можливості розглядати предмет дослідження не в статиці, а у динаміці.

Питання антиросійських санкцій Євросоюзу в енергетичній сфері саме так і потрібно розглядати.
Отже, напередодні ЄС прийняв рішення відмовитися від імпорту російського вугілля. Звичайно, це крок у правильному напрямку.

Але, щоб оцінити його значення і вплив на російську економіку, потрібно кількісне значення цього кроку - € 4 млрд.на рік - порівняти із співставними величинами. Отже, саме нафта і газ, а не вугілля становлять близько половини експорту Росії. І це вони принесли близько 40% доходів до бюджету РФ минулого року.

Як пише Bloomberg Economics, якщо не ввести обмеження на російські газ і нафту, то попри всі нинішні фінансові труднощі і санкції Заходу, Росія від експорту енергоносіїв заробить цього року майже $321 млрд.

Що на третину більше, ніж у 2021 році - адже у другий половині минулого року Росія грою на зменшення постачань змогла добитися значного росту цін на енергоносії в Європі. Тобто, з одного боку, маємо вугільні втрати РФ 4 мільярда євро, з іншого - її нафто-газовий профіт в 320 мільярдів.

Європейці гроші рахувати вміють. І вони визнають, наскільки програє їхня підтримка України порівняно із фінансовою підтримкою агресора.

Очільник зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель сьогодні констатував: Європейський Союз витратив 35 млрд євро на російське паливо з початку війни, тоді як витрати на озброєння для України склали лише 1 (один) мільярд євро.

"Ми повинні допомогти українцям захистити себе. Ми дали Україні один мільярд євро. Це може видатись великою сумою, але один мільярд євро - це те, скільки ми платимо Путіну щодня за енергію, яку він нам дає", - надав він урок із порівняння величин Європейському парламенту.

Питання відмови ЄС від російських газу та нафти - надзвичайно складне. Але це не привід чиновникам Євросоюзу просто раз за разом у розпачі розводити руками і констатувати очевидну річ: просто зараз взяти і миттєво повністю відмовитися від 100% постачань російських газу і нафти ЄС ми ну ніяк не можемо.

Маємо факт: майже за півтора місяця з початку повномасштабної агресії РФ проти України від жодного гравця в ЄС не з'явився а) грунтовний і б) реалістичний план якомога швидкої радикальної відмови від російських газу і нафти. Наприклад, із введенням додаткових мит на них, щоб ці енергоносії зі старту програвали всім іншим постачальникам газу та нафти на європейський ринок.

Хто чи що заважало країнам ЄС розробити і запропонувати такий грамотний план з чіткими економічними розрахунками та часовими рамками? Чи потрібно було чекати, поки Боррель на брюссельській горі свисне про щоденне мільярдне спонсорство Європи кривавого людожерського режиму Путіна?

Та й не факт, що й після цього уроку порівняльного аналізу підтримки України та Росії від месьє Борреля такий план нарешті з'явиться найближчим часом. Мабуть, європейці під час свого довгого взаємовигідного співробітництва з росіянами навчилися у останніх дуже довго запрягати. Навіть коли часу на розкачку немає. Від слова "зовсім".