Цинічність слуг, як генератор люті у їх господарів

Монобільшість здійснила насправді неймовірне. Щоправда, це «неймовірне» найгірше з ймовірного.

Монобільшість здійснила насправді неймовірне. Щоправда, це «неймовірне» найгірше з ймовірного.

Як зараз модно говорити, «зашквари» слуг народу, що один за одним трапляються за останні два з половиною роки, набули нових форм. Тепер це вже не випадковості, проступки чи вчинки не від великого розуму, тепер це, все частіше, цинічні, аморальні, свідомі дії.

Паралельна реальність, що дивним чином сформувалася у свідомості депутатів, сьогодні вже рясно дає свої плоди. І це проявляється не просто в заявах нардепа Третякової про «дітей низької якості», чи останніх слів щодо смерті її колеги Антона Полякова. До речі, тут вона сама себе перевершила, заявивши, що раз об’єкт її висловлювань мертвий, значить і скаржитись нема кому. Це реальність, у лайт версії, озвучена нардепом Тищенком про гречку по 20 грн і сало по 50 грн. і це реальність, показана в рішеннях РНБО, ринку землі, шалених тарифах і середніх зарплатах в 15 тис. грн, яких десь в житомирській області ще років з десять не побачать. Це та реальність, коли бабусі радять продати собаку, щоб комірне оплатити, це реальність, коли три місяці поліція не може з’ясувати чи був нардеп Трухін за кермом автівки, коли скоїв ДТП, а про наркотики в крові мертвого нардепа чергова «янченко» вже на наступний день пише у фейсбуці. Це та реальність, коли нам говорять, що високі тарифи то насправді велике благо для економіки загалом і кожного з нас окремо. Це та реальність, в якій "муніципальні варти" гамселять людей на вулиці за адміністративні проступки. Це про те, як призначаються на посади куми-брати-родичі, а конкурси, на які сміливість мають подаватися фахівці, перетворюються на принизливий цирк. Це та реальність, коли дочавлюючи малого підприємця нам говорять, що офшори то є добре, бо це оптимізація оподаткування для великого бізнесу. Це коли в лікарнях немає кисню, бо «фахівці» забули його забезпечити, а тепер лікарям, під страхом звільнення, забороняють про це говорити. Це тоді, коли за публічну критику парламенту, уряду – ти знов «агент». І це можна продовжувати довго, адже таких зашкварів набралося стільки, що здається от-от і бульбашка лусне.

І скільки б ми з вами не сміялися чи не обурювалися з того, що роблять депутати, ота паралельна реальність, вже сьогодні, має реальні наслідки. Замість очікуваних реформ в державі ми отримали продовження руйнації самого фундаменту державності. Ключові інститути сплюндровані людьми, для яких державне управління не що інше, як застаріла і не потрібна система, яку вони прагнуть знищити. Лібертаріанські ідеї, виявилися лише фіговим листком, яким прикрили продовження дерибану ресурсів, яких, як виявилося в нас в державі ще достатньо.

У депутатів своя, а в нас своя реальність де - ліс продовжує їхати по безвізу в ЄС, газ не обліковується, бурштин миється, земля скуповується, стратегічні підприємства приватизуються, мінімальна пенсія копійки, посади передаються у спадок і по-дружбі, продукти дорожчають, борги населення ростуть, молодь шукає «історичну батьківщину» по світу аби тільки трохи далі від всього цього.

У 2019 р. ми з вами, без крові!, здійснили революцію, але вона виявилася лише черговим серіалом, який уміло режисерували для нас ті самі «старі політики». А з якою метою, ми можемо, поки, тільки здогадуватись і робити припущення.

Було не солодко, а стало вже й не смішно.