Державні греблі для телеграм-каналів

Зараз ключове питання не в тому, буде чи ні держава намагатися вплинути на діяльність телеграм-каналів, а в тому, яким чином держава намагатиметься здійснювати цей влив.

Телеграм-канали вже стали впливовим джерелом інформації та комунікації. І при цьому діяльність цих каналів законодавчо не унормована, а держава практично немає можливості впливати на діяльність непідконтрольних їй телеграм-каналів. Хоча й активно намагається такі можливості отримати.

Фактично ситуація з відносинами «телеграм-канали - держава» на новому колі повторює ситуацію з відносинами «інтернет-видання - держава» в українських реаліях двадцятирічної давнини. Коли на початку 2000-х держава у той чи інший спосіб контролювала чи принаймні мала вплив на діяльність переважної більшості електронних та друкованих ЗМІ.

В той час як не чисельні тоді інтернет-видання діяли у правовому вакуумі - не було законодавства, яке б визначало та унормовувало їхню дільність. Тому що спочатку вони були для держави десь на маргінесі. Бо держава порівнювала їхні вплив та можливості із величезним впливом традиційних ЗМІ. Наприклад, гігантів-загальнонаціональних телеканалів: аудиторії в декілька тисяч читачів у інтернет-видань проти мільйонів глядачів телеканлів.

Мені тоді повезло цю ситуацію бачити безпосередньо із середини - якраз двадцять років тому, навесні 2001-го ми з колегами запустили і швидко розкрутили в якості впливового джерела інформації одне із перших вітчизняних інтернет-видань – ForUm.

І, чесно кажучи, нам, тодішнім журналістам перших інтернет-видань ця правова невизначеність-анархія і відсутність «всевидючого ока» держави були на руку. Бо більше було свободи в діяльності – що поруч із професійними та новаторськими підходами у роботі було одним із факторів успіху.

Пройшло декілька років до того, як держава повністю усвідомила необхідність унормувати діяльність інтернет-ЗМІ. Це усвідомлення прискорили події в інформаційному середовищі, пов’язані з парламентськими виборами 2002-го. І особливо – з президентськими виборами та Помаранчевим Майданом 2004-го. Коли в обхід спроб контролювати та форматувати під себе інформаційний простір за допомогою «темників» Медведчука саме інтернет-видання (у тому числі Rupor.info, яким я тоді керував і який підтримував опозиційного кандидата Ющенко у роботі з аудиторіями Сходу та Півдня країни) на переломних для країни виборах-2004 стали постійним джерелом непідконтрольної владі інформації.

Отже, держава оговталася і незабаром прирівняла нтернет-видання до звичайних ЗМІ. Із всіма наслідками діяльності та відповідальності для них.

Цей екскурс у недавню історію відносин якісно нових джерел інформації з державою потрібен задля того, щоб зрозуміти: ці відносини розвиваються за певними законами і послідовністю. Тобто, спочатку телеграм-канали як свого часу інтернет-видання були для держави на маргінесі. І великої уваги з боку держави не привертали.

Але швидко телеграм-канали перетворилися на впливові джерела інформації. При цьому державі вони не підконтрольні. Останню ця ситуація відверто непокоїть та вона намагається на неї вплинути. Пошук шляхів впливу на телеграм-канали з боку держави обов’язково йтиме по зростаючій. Останнє (за часом, а не в переліку таких спроб) рішення РНБО щодо переліку проросійських телеграм-каналів цю тенденцію виразно підтверджує.

Тому зараз ключове питання не в тому, буде чи ні держава намагатися вплинути на діяльність телеграм-каналів, а в тому, ЯКИМ ЧИНОМ держава намагатиметься здійснювати цей влив.

Оптимально і правильно буде швидко розробити необхідні законодавчі норми щодо діяльності телеграм-каналів. Іншими словами, ввести їхню діяльність у правове поле. Тоді можна бути казати, що для втручання держави визначені конкретні рамки. І відповідно можна бути визначати – коли держава діє у відповідності до закону, а коли – перевищує свої помноження та виходить за межі правового поля.

Є ще варіант керування без законодавчого врегулювання відносин телеграм-каналів із державою  - у ручному режимі, ситуаційно. Спочатку через рішення РНБО, а потім й органів влади рангом нижче. Ця ситуація неминуче обернеться перевищенням повноважень держави та її намаганнями під свої інтереси «тут і зараз» переформувати діяльність телеграм-каналів.

Те, що держава знаходиться у стані конфлікту з РФ підштовхує саме до першого варіанту - унормування діяльності телеграм-каналів як якісно нових джерел інформації через розробку грамотних законодавчих норм. Причому є необхідність зробити це якомога скоріше – щоб запобігти використанню цих каналів інформації противником у його багатоскладовій «гибридній» війні проти нашої держави.

В умовах військового часу розтягувати ситуацію з анархією у діяльності якісно нових впливових джерел інформації держава, на відміну від мирних часів початку 2000-х, вже не може собі дозволити. Як людина, яка свого часу свого часу із колегами в таких умовах успішно працювали, скажу чесно  - десь навіть жаль, що не зможе. Але реальність зараз кардинальна інша. І життя за законами військового часу і життя за умовами мирного часу – ще ті дві великі різниці.