Казка на ніч «Все пропало»

Чому наша влада знову як на заклання веде слухняну країну на локдаун – на відміну, наприклад, від тієї же Чехії?

Нагнітання істерії навколо росту захворюваності ковідом у вітчизняних ЗМІ на цьому тижні перейшло на новий рівень.

Замість того, щоб давати об’єктивну картинку зі станом розповсюдження хвороби і розмовляти із своїми читачами-слухачами-глядачами як дорослими та відповідальними людьми, медіа намагаються їх всіма способами налякати. А заляканій людині, у стані постійної тривожності дуже важко приймати адекватні виважені рішення.

Навіщо медіа вичавлюють сенсацію там, де її немає?

«Насувається новий карантин!» Так, карантин буде – про це відомо ще з літа.

«З кожним днем підвищується рівень захворюваності!»

Так, цей рівень підвищується. Але поки що, на щастя, не дуже швидко – не по експоненті. І сьогодні він в рази менше кризових весняних показників. От вчора було 4640 нових випадків. А, наприклад, 7 квітня цього року – 19419.

«Збільшується кількість смертей від хвороби!» Так, на жаль, збільшується. Але цей показник знову ж таки менший в рази пікових весняних показників показників.

І так далі.

За весь час життя поруч з коронавірусом якось не довелося зустріти впливові медіа, які б постійно професійно обговорювали та пропагували ідеї того, як пройти нові хвилі з найменшими втратами - для економіки, освіти, психологічного стану людей, людського капіталу тощо. Тобто, якщо карантинних обмежень не уникнути, що конкретно треба зробити й владі, й суспільству для того, щоб значно знизити і рівень цих обмежень й їхній негативний вплив.

І не обговорюють так само професійно - чому наша влада знову як на заклання веде слухняну країну на локдаун – на відміну, наприклад, від тієї же Чехії? В уряді якої тиждень тому оголосили, що так, країну скоро чекає нова хвиля епідемії коронавірусу, але виключили загальний локдаун.

Ну добре, припустимо, навесні минулого року під час першого локдауну де в силу власної переляканості, де в погоні за рейтингом ЗМІ роздмухували і перебільшували загрози епідемії. Дули навіть на холодну воду.

Але ж пройшло вже півтора рови життя поруч з цієї небезпечною хворобою! Якщо медіа не хочуть потім жалітися на падіння своїх рейтингів та зменшення довіри аудиторії, то їм саме час згадати про свою відповідальність перед суспільством не в гаслах, а на ділі. Та допомогти країні та всім нам легше пройти близьку третю хвилю карантинних обмежень.

За що будемо їх дуже вдячні. На відміну від ситуації, якщо вони й надалі намагатимуться будь-що залякати жахами пандемії нескінченним конвеєром кліпов-свідчень у стилі «все пропало».