ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ

Процесу деколонізації України виповнюється 30 років.

Російська колонізація України мала одну особливість, адже в самій метрополії діяла та продовжує діяти по сьогодні, по суті, рабська система: всі раби, зверху донизу раби. Давить рабська ієрархія, яка пронизувала і понині пронизує усе російське суспільство. Напевно тому в російському політикумі так хворобливо сприймають вихід України із зони свого впливу, прирівнюючи його до втечі вчорашнього раба.

Основне завдання деколонізації – зламати імперський код, накинутий українській нації. Український народ – громадяни України усіх національностей, за три десятиліття, особливо за сім років неоголошеної та непримиренної гібридної війни, пересвідчився, що без Росії, разом з їх корупційними нафтою і газом, можна спокійно жити. Також можливе нове повнокровне культурне життя без російського шансону та дешевих російських книжок. Чим менше Росії в Україні, тим більше спокою, впевненості у завтрашньому дні.

Свідченням того, що в Україні повним ходом йдуть процеси деколонізації є вкрай нервова позиція самого Путіна, який в недавньому інтерв’ю, поскаржився кореспонденту на Зеленського, який, мовляв,  віддав Україну в зовнішнє управління. Це він болісно так реагує на співпрацю України із США, Британією, Німеччиною та Францією. А вся суть у тому, що замість цих країн, за путінським планом, Україна повинна була бути орієнтованою тільки на його Росію. Тому ні дня не проходить, щоб на путінських пропагандистських каналах не згадували злим і недобрим словом Україну, не топтались по її багатостраждальній історії. Усе це свідчить, що без України Росія ніколи більше не стане імперією, і що, накінець-то переведе свій погляд всередину країни, на свій народ та його нужденні потреби.

З метою гальмування української деколонізації в Кремлі вирішили провести спецоперацію по масовій роздачі російських паспортів громадянам України. Така операція переслідує ряд цілей: збільшується кількість громадян РФ, які Кремль готовий «захистити» з метою втручання у внутрішні українські справи; так легше формувати мережу своїх агентів впливу. Взагалі, українська Конституція не передбачає подвійного громадянства. Особа з подвійним громадянством не може бути державним службовцем, депутатом усіх рівнів, а тому Україні слід більш жорстко з правової точки зору віднестись до фактів подвійного та множинного громадянства. Доречно було б розширити зміст статті 111 «Державна зрада», включивши туди діяння пов’язані з незаконним отриманням подвійного та множинного громадянства.

В курсі деколонізації України держава повинна особливо дбати про культуру, мову, освітні засоби, які ґрунтуються на широкому та наростаючому національно-патріотичному вихованні.

В Кремлі не гірше за нас усвідомлюють ситуацію, коли Україна повністю зійде з російської як політичної, так і економічної орбіти, коли вона перестане психологічно відчувати себе колишньою колонією. Саме так і буде. Путін розраховував своєю агресією настрашити Український народ та отримав зворотній ефект: народ об’єднався і став на захист своєї країни та її держави. Саме цей факт всиляє в нас упевненість у незворотності процесів української деколонізації.