Мінські угоди сьогодні не сприймає суспільство і на це ніколи не піде український політикум, ніхто не буде голосувати у Верховній Раді за такі речі.
Тому нам треба нагадати нашим партнерам, що є підписи світових держав - США, Британії, а також Росії, у Будапештському меморандумі, і вони нам гарантували безпеку.
Сьогодні дійсно ми опинилися в ситуації, коли загострення протистояння двух дуже важких світових держав - США та Росії. На жаль, ми опинилися, як буфер - по середині. І сьогодні ми маємо дуже важкі наслідки цього загострення і всі це бачать і виражають занепокоєння, а ми тим часом відчуваємо реальну загрозу.
Яким чином і які ми маємо важелі впливу? Зрозуміло, що дипломатичним шляхом, шляхом переговорів. Шляхом зовнішнього тиску, політичного на Росію насамперед. Тут нам треба мати партнерів, але треба розуміти, якщо загостриться ситуація і розпочнуться все ж таки бойові дії, то боронити нас буде тільки українська армія й український народ. Ніяких зелених, синіх, якихось інших жилетів сюди ніхто не привезе, ніякі американці чи французи, чи іспанці нас боронити не будуть.
Нам треба використовувати всі важелі впливу і нагадати нашим партнерам, що занепокоєність - це дуже добре, дякуємо, за допомогу теж дуже дякуємо. Порошенко, коли підписував Мінські угоди, він підписував під тиском лилася кров, йшов наступ російських військ на Україну і він вимушений був, як каже, підписати таку гамагу, яку виконати неможливо. Сьогодні не сприймаються ті речі, які викладені в Мінських угодах. Не сприймає суспільство і на це ніколи не піде український політикум, не буде ніхто голосувати у Верховній Раді за такі речі.Тому треба повертатися до переговорів, щоб спочатку нам гарантували безпеку.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.