Роль керівництва Нацбанку у виведенні грошей вкладників «Привату»

Українському правосуддю доведеться зайнятися роллю керівника банківського нагляду Нацбанку Катерини Рожкової у реалізації схем Ігоря Коломойського з виводу грошей вкладників «Приватбанку».

Про те, що недавні підозри трьом топ-менеджерам «Приватбанка» - це лише полювання на стрілочников (хоч і на VIP-стрілочників) у допомогу американському розслідуванню величезних махінацій із грошима вкладників «Приватбанку», я вже писав. І головна мишень для США – не вони, а сам Коломойський. Що пізніше й підтвердилось введенням американських санкцій проти олігарха.

Але у цій історії є й друга сторона. Коли справедливо звинувачують Коломойського в організації надзвичайно масштабних і таких же надзвичайно складних схем виводу грошей із «Привата», практично не звертають уваги на одну очевидну річ: наодинці він би не зміг роками «пилососити» із України мільяйрди. І ті, хто каже, що у всьому винен один Коломойський замовчують очевидний факт: на його схеми довгий час затуляло очі як керівництво держави, так і керівництво регулятора – Національного банку.

Причому в прямому обов’язку останніх якраз і було пильно слідкувати, щоб «Приват», як і будь-який інший банк, у своій дільності дотримувався всіх норм своєї дільності. Та гарантував недоторканість та безпеку грошей вкладників, які довірили цьому банку-гіганту свої гроші.

Як «гарантував» «Приват» - всі змогли зацінити, коли три роки тому міжнародне детективне агентство Kroll встановило, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов вивели з банку не менше 5,5 млрд. Не гривень - доларів. Тому озвучені підозри колишнім топ-менеджарам «Приватбанку» у розтраті 136 млн грн. – це лише маленький нігтик гігантського циклопа приватівських схем попередніх власників.

І ось підходимо до головного: чому керівництво регулятора не припинило використання цих масштабних схем і вивід з України мільярдів гривен владників? Навіть більше - спочатку Нацбанк три роки мовчки спостерігав, як власники «ПриватБанку» Коломойський і Боголюбов виводять з нього мільярди доларів, і не заважав цьому. Потім НБУ зробив все, щоб провести націоналізацію на невигідних для України умовах. А коли держава націоналізувала «Приват» за 155 млрд грн, втретє нічого не зробив, щоб повернути платникам податків їхні гроші. У підсумку мега-афера Коломойського з «Приватом» обійшлася країні більш, ніж у 10 мільярдів доларів, вказується у ґрунтовному журналістському розслідуванні «Як Нацбанк допомагав Ігорю Коломойському виводити гроші вкладників Приватбанку»,

Тому питання про виконання, точніше про невиконання, керівниками Нацбанку їхніх прямих обов’язків щодо припинення зловживань із грошима вкладників «Привату» закономірно піднімається зараз у контексті розслідування схем Коломойського у цьому банку.

Дійсно, це широкий загал довідався про розмах схем «пилососення» грошей вкладників «Привату» тільки після націоналізації банку. А керівництво Нацбанку знало про все набагато раніше. Причому не в загальних рисах, а конкретно. Оскільки ще 2015 року МВФ провів стрес-тест «Приватбанку». Було виявлено, що на той момент банк майже не мав забезпечення під видані кредити. Більш ніж 200 великих позичальників виявилися за великим рахунком пустушками і «прокладками». Причому з’ясувалося, що всі вони – фірми Коломойського та його компаньйонів. Тобто гігантський корпоративний портфель банка – 137 млрд. грн. – це кредити самі собі.

Багато подібних даних давали не тільки підтвердження природи роботи «Привата» і розмаху схем із грошима. Але й залізобетонні підстави для прийняття керівництвом Нацбанку термінових і суворих дій відносно головних акціонерів «Привату».

Однак після отримання цих документів керівництво Нацбанку ніяким чином не намагалося зупинити злочинний «пилосос». Та навести порядок у «Приваті», починаючи із вимоги надати реальні залоги по кредитах замість повітряних банків. За цілий рік після отримання цих даних Нацбанк не домагався надання «Приватбанком» ліквідних застав. Це питання знаходилося у прямій відповідальності саме Катерини Рожкової як керівника банківського нагляду.

І «Приватбанк» продовжив реалізацію своїх схем як ні в чому ні бувало. Що було далі – всі добре пам’ятають. Новий аудит у грудні 2016-го - недостатній капітал банку зріс вже до суми 198 млрд.грн. – націоналізація банку.

Як зазначається у вище згаданому матеріалі «Як Нацбанк допомагав Ігорю Коломойському виводити гроші вкладників Приватбанку», «у банківських колах гуляють чутки, що Рожкова діяла повністю в інтересах Коломойського, допомагаючи виводити активи, а нападки на неї в ЗМІ - просто відволікання уваги від реальних мотивів».

В той же час топ-менеджер одного із крупних вітчизняних банків у неофіційній розмові висловив мені іншу точку зору. За його словами, це не просто спектакль для публіки. А взаємні наїзди Коломойського та Рожкової – результат того, що вони не поділили щось крупне вже під час націоналізації банку. І тому серйозно розсварилися.

Який із двох варіантів є правдою, скоріш за все, незабаром доведеться з’ясувати правоохоронцям. Оскільки з Вашингтону після підозр колишнім топ-менеджерам «Приватбанку» продовжують вимагати від офіційного Києва продовження роботи у розслідування зловживань із грошима вкладників цього банку. І нових результатів у цьому напрямку. Причому американці ставлять питання про ключових дійових осіб, які були замішані у реалізації цих схем.

Тому є велика вірогідність того, що вже незабаром вітчизняним правоохоронцям доведеться зайнятися роллю керівників Нацбанку. Та відповісти на питання: чому керівництво регулятора дозволило реалізувати ці схеми та не зробили у межах свої компетенції потрібних рішучих кроків для їхнього припинення.