Вийти з карантину, не втративши малий бізнес

Звісно, це станеться за умови, якщо темпи захворюваності коронавірусом суттєво уповільняться. На мою думку, це добра новина з огляду на економічну ситуацію в країні. Та чи все передбачили урядовці, анонсуючи алгоритм скасування карантинних обмежень?

Отже, Кабмін пропонує відновити економічний і суспільний кровообіг у країні впродовж місяця, розбивши цей процес на 5 етапів. Кожен із них розширює перелік видів бізнесу, які мають запрацювати на повну потужність. Перші послаблення відчують на собі кав’ярні, автомийки, нотаріальні та адвокатські контори. На другому етапі обмеження скасують для закладів громадського харчування (обслуговування на виніс), побутового обслуговування населення, кінотеатрів просто неба. Третій етап стосуватиметься театрів і кінотеатрів, ресторанів, мереж громадського харчування, торгових центрів (без розважальних зон і дитячих майданчиків), низки транспортних послуг. Протягом наступних двох етапів мають зникнути всі інші карантинні обмеження.

Це добра новина, адже соціально-економічні втрати від продовження жорсткого карантину можуть згодом переважити ризики від поширення COVID-19. Економічні коліщата держави мають крутитися, бізнес повинен працювати й наповнювати державну скарбницю.

Однак, на мій погляд, сказавши «А», ініціатори скасування обмежень мусять сказати й «Б». Коли в березні й квітні наші урядовці та депутати затверджували низку антикризових заходів, їхню дію вони обмежували саме періодом карантину. Під заходами я тут маю на увазі податково-кредитні та адміністративні пільги для бізнесу. Вони прописані в Законах України №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», №533-ІХ  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Ми в Раді інституційних реформ постійно наголошували на важливості цих антикризових рішень. Адже внаслідок пандемії та карантинних обмежень вітчизняний бізнес, передусім, малий і середній, опинився на межі виживання. А дехто з підприємців вже збанкрутів. Про цифри та конкретні реальні приклади, які це підтверджують, ми теж говорили. Вихід із карантину передбачає і скасування відповідних пільг для бізнесу. Вважаю, цього не можна допустити. Бо ще одного удару підприємці не витримають!

Нагадаю, що саме малий та середній бізнес, зокрема, наші багатостраждальні ФОПи, є рушійною силою української економіки. За даними Кабміну, внесок малого й середнього бізнесу у національний валовий продукт станом на червень 2019 року складав 55%. Тож я маю надію, що держава зважить на нинішню ситуацію і продовжить дію антикризових законів вже після скасування карантину.

Хочу також нагадати про наші з колегами ініціативи щодо підтримки українських підприємців за нинішніх складних умов. Ми пропонуємо наступне:

- Зберегти звільнення від сплати ЄСВ для малого бізнесу до того часу, коли будуть скасовані всі обмеження для підприємницької діяльності;

- Відстрочити запровадження реєстраторів розрахункових операцій (так званих касових апаратів) щонайменше на півроку після зняття карантинних обмежень;

- Запровадити програму пільгового кредитування на постійній основі;

- Скасувати штучні перепони на користування банківськими послугами (наприклад, вимогу ідентифікації особи при здійсненні переказів понад 5 тис.грн. (менше 200 доларів!);

- Запровадити мораторій на податкові перевірки для малих (до 30 млн. річного обороту) підприємств;

- Встановити «податки солідарності» (на багатство), при чому з дійсно високою планкою.