Захищати наш багатостраждальний малий бізнес і самозайнятих громадян від недолугих дій уряду будуть здебільшого самі чиновники, крупні роботодавці й частково представники підприємницьких організацій. Голос ФОПів фактично проігноровано. Такий висновок напрошується після знайомства зі складом Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва.
Хто увійшов до складу дорадчого органу?
Створення нового дорадчого органу голова держави Володимир Зеленський анонсував наприкінці 2020 року. Підставою стало жахливе становище, в якому опинився малий бізнес і, особливо, численна армія фізичних осіб-підприємців. Критичну ситуацію зумовили, як карантинні обмеження, так і несвоєчасні й подекуди сумнівні рішення Кабміну. Останньою краплею стали протести руху «SaveФОП» на вулицях Києва.
Ідея посадити за стіл переговорів підприємців, експертів та чиновників, як на мене, дуже слушна, хоч і запізніла. Аж ось, на початку січня 2021 року склад новоствореної Ради затвердили. Хто до неї увійшов? З одного боку, це представники (на рівні заступників начальників) Мінфіну, ДПС, Мінцифри, Комітету реформ та інші посадовці. З іншого, ми бачимо там лише кількох делегатів від громадських об’єднань підприємців, поодиноких експертів та роботодавців.
СКЛАД Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва виглядає так:
СВИРИДЕНКО Юлія Анатоліївна – Заступник Керівника Офісу Президента України, голова Ради
БЕЗЗУБЕНКО Микола Васильович – радник Керівника Офісу Президента України (поза штатом)
БЕДРИЧУК Надія Володимирівна – Виконавчий директор "Української асоціації прямого продажу" (за згодою)
БЕРЕЗИНЕЦЬ Ірина Геннадіївна – голова Громадської організації "Сяйво Сіверщини" (за згодою)
ВИДОЛОБ Дмитро Вікторович – президент Союзу ювелірів України (за згодою)
ВОРОБЕЙ Світлана Іванівна – заступник Міністра фінансів України
ДЬЯЧЕНКО Олена Юріївна – Генеральний директор Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України, секретар Ради
ДЯДЮРА Ігор Григорович – заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
ЕМЕЛЬДЕШ Борис Олександрович – президент громадської організації "Всеукраїнська професійна асоціація підприємців" (за згодою)
ЄРАШОВ Андрій Євгенійович – голова аналітичного центру громадської спілки "Спілка українських підприємців" (за згодою)
ЛЯПІНА Ксенія Михайлівна – експерт з питань розвитку малого підприємництва (за згодою)
МОТОВИЛОВЕЦЬ Андрій Вікторович – народний депутат України (за згодою)
ОЛЕЙНІКОВ Євген Володимирович – заступник Голови Державної податкової служби України
ОЛЬШАНСЬКИЙ Олександр Якович – заступник голови Виконавчого комітету реформ (за згодою)
ПЛІВА Олександр Анатолійович – член Київського осередку Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу "ФОРТЕЦЯ" (за згодою)
СУВОРОВ Владислав Володимирович – заступник Голови Державної митної служби України
ФЕДОРОВ Михайло Альбертович – Віце-прем’єр-міністр України – Міністр цифрової трансформації України
ЧУМАК Олександр Валерійович – президент Харківської обласної громадської організації "Асоціація приватних роботодавців" (за згодою).
Хто говоритиме від імені сотень тисяч мікропідприємств – не відомо взагалі. Бо організації, які представляють інтереси саме цього прошарку бізнесу, не отримали запрошення до діалогу. Можливо тому, що тоді б урядовцям довелося безпосередньо відповідати на критику й привселюдно визнавати свій непрофесіоналізм? Скажу більше: голоси малих і середніх підприємців в дорадчому органі також не будуть потужними. Бо їх там замало. Не здивуюся, якщо згодом новостворена Рада перетвориться на кабмінівський рупор замість того, щоб бути місцем для продуктивних дискусій.
Кількість ФОПів зросла. Чи варто цьому радіти?
На те, що нашим урядовцям іноді бракує далекоглядності в питаннях реформування економіки й підтримки найуразливіших прошарків бізнесу, Рада інституційних реформ наголошує постійно. Але відсутність глибокого аналізу цього питання притаманна представникам не лише виконавчій владі, а й парламенту. Нещодавно голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі похвалився зростанням кількості ФОПів. За його словами, станом на 1 січня 2021 року в країні діяли понад 1 мільйон 912 тис фізичних осіб-підприємців, що на 26,3 тисячі більше, ніж на початку 2020 року. І це, мовляв, попри економічну кризу й карантин.
Очільник комітету не приховує сарказму на адресу опонентів: «До уваги блогерів, активістів та інших псевдоекспертів, які відчайдушно намагаються на міфах про вбивство малого бізнесу внаслідок карантинів, фіскалізації та інших абсолютно правильних рішень влади, потрапити у велику політику, просто трохи заробити або, на худий кінець, зібрати пару-трійку лайків, присвячується наступна нехитра статистика».
Цікаво, він це серйозно пише? У такому разі можна лише порадити панові Гетманцеву негайно звернутися до Президента із закликом «відставити паніку!» та згорнути програми, в яких звучить теза про порятунок малого бізнесу. Бо навіщо «докладати зайвих зусиль для порятунку», коли з підприємцями все гаразд?
Якщо без жартів, то бачу черговий яскравий приклад неузгодженої позиції урядовців та окремих депутатів, для яких власний імідж «ефективних управлінців» важливіший за реальну допомогу бізнесу. Можливо, ті, хто просторікує про важливість діалогу між владою і підприємцями, самі не вірять у його ефективність?
Коли керівник профільного комітету у Верховній Раді наводить статистичні дані щодо ФОПів, він мусить бодай трішки розумітися на життєвих реаліях. А вони доволі очевидні: саме криза й карантинні обмеження змусили багатьох підприємців середньої ланки, які втрачають дохідність і банкрутують, «перепрофілювати» свій бізнес у малий – з меншими податками й збитками. Тому й зросла кількість ФОПів. Чи свідчить це про підйом економіки? Навряд. Але деякі посадовці раді відзвітувати про успіх.
Почніть говорити зі справжніми підприємцями!
Переконаний, що реально допомогти бізнесу можна лише за умови зворотного зв’язку з ним – «фідбеку», як міг би сказати міністр цифрової трансформації. На жаль, уряд воліє ігнорувати ініціативи, які йдуть безпосередньо від підприємців. Так було, наприклад, коли навесні 2020 року наша Рада інституційних реформ запровадила проект #Бізнес_Реанімація й, організувавши діалог з реальними підприємцями, готувала пакети пропозицій для Кабміну стосовно допомоги мікро-, малому й середньому бізнесу, зокрема й пропозиції щодо вдосконалення «Програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19». В підсумку лише мізерна частка наших пропозицій знайшла відгук у міністерських кабінетах. Зокрема, це стосувалося скасування положень законопроекту №3275 від 29 березня 2020 року в частині гарантування звільнення від сплати орендної плати на період жорсткого карантину. Але переважну більшість нашіх ініціатив урядовці проігнорували.
Наостанок хотілося б дати пораду голові парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та керівникам «Ради з питань розвитку малого бізнесу»: залучіть до діалогу якомога більше представників малого бізнесу й мікробізнесу. І зробити це якнайшвидше. Не можна говорити про проблеми підприємців і ухвалювати рішення на їхню підтримку без них самих, керуючись лише «причесаною» статистикою.