І державі, і бізнесу необхідна нова податкова політика

Точкові ініціативи уряду та парламенту в галузі податкової політики навряд чи здатні суттєво вирішити проблему виведення з тіні вітчизняного бізнесу і недостатнього наповнення державного бюджету.

За даними Держказначейства, бюджет України в січні недоотримав 14 млрд грн.. У Міністерстві фінансів це пояснюють скороченням імпорту, зниженням ціни на газ і зміцненням курсу гривні. Адже в держбюджеті на 2020 рік цей курс було закладено на рівні 27 грн за 1 долар, а сьогодні він становить 24,1 грн. Вирішувати проблему урядовці планують, корегуючи бюджетні витрати держави.

У такому підході немає нічого нового. Вітчизняний бюджет традиційно є дефіцитним. Разом із тим він нагадує, що для України традиційним є й величезний відсоток тіньового бізнесу. За різними розрахунками, ледь не половина української економіки працює в тіні. Тобто, не сплачує податків і не поповнює державний бюджет.

Спілкуючись із підприємцями різного рівня, я вкотре пересвідчуюся, що український бізнес готовий вийти із тіні, він хоче працювати прозоро, чесно платити податки. Але це потребує зміни умов існування бізнесу. І я говорю не лише про зменшення податків та інші точкові ініціативи уряду. Передусім, слід змінити модель податкової системи, реформувати систему адміністрування податків. І лише потім можна буде переходити до зниження фіскального навантаження та детінізації капіталу.

Протягом кількох років ми разом із командою вивчали міжнародний економічний досвід і розробили власну програму податкової реформи. Вона націлена на всі больові точки вітчизняної податкової системи і містить низку конкретних заходів. Їх реалізація дозволить вирішити проблеми, як бізнесу, так і держави загалом.

Ми пропонуємо, в першу чергу, створити Державну службу доходів, яка об'єднає Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань. Об'єднана служба матиме єдину автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, що дозволить якісно планувати бюджетні надходження і виявляти в автоматичному режимі потенційно ризиковані транзакції (наприклад, відмивання коштів). Відповідна інформація буде передаватися підрозділу фінансових розслідувань – це може бути Бюро фінрозслідувань, створення якого сьогодні всі обговорюють, - який прийматиме остаточні рішення, спираючись на чинне законодавство.

Побудова такої системи дозволить обмежити контакт слідчих та детективів із будь-яким бізнесом, що успішно пройшов аналітичний фільтр. Інакше кажучи, нова модель мінімізує корупційні ризики.

Окремим кроком нашої Програми має стати легалізація та детінізація доходів громадян. За різними підрахунками, лише від «зарплат у конвертах» бюджет щороку втрачає від 25 до 74 млрд грн. Приміром, минулорічний дефіцит держбюджету склав 78,05 млрд грн. Тож реформа тут дуже потрібна. А починатися вона має з системних перетворень, лише тоді матимуть сенс інші кроки – зменшення ПДВ, введення податку на виведений капітал, а також податкова амністія.