Вищий антикорупційний суд: справедливість чи каратель в руках топ-чиновників?

Створення в Україні Вищого антикорупційного суду – важлива і необхідна умова для подолання корупції серед чиновників. Саме цей суд має стати показником та мірою справедливості і законності у нашій дер

Як відомо, правоохоронна система будь-якої держави складається з системи органів досудового розслідування, органів прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням, а остаточне рішення по кожній справі залишається за судовою системою.

Починаючи з 2014 року, Україна обрала шлях на подолання корупції у нашій державі. З цією метою створені Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Їхнімосновними завданнями стало розслідування злочинів топ-корупціонерів, так званих «перших осіб держави». І врешті останнім гвинтиком у цьому механізмі подолання корупції став запуск Вищого антикорупційного суду.

Кримінальний процесуальний кодекс України у частині 1 статті 33-1 говорить про таке: Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, досудове розслідування по яким здійснювалось детективами НАБУ. 

Характерно, що для керівництва НАБУ зараз дуже важливо показувати результативність своєї роботи, для того, щоб виправдати кількість бюджетних коштів, витрачених на його утворення та функціонування. У зв’язку з цим в своїй діяльності НАБУ перейняло плановий підхід до розслідування справ, що притаманний МВС та СБУ, коли кількість пред’явлених підозр та направлених до суду обвинувальних актів превалює над їх якістю. Це також є однією з причин, чому НАБУ розслідує дуже багато справ минулих років, 2010 року та навіть ще раніше.

Проте, подивіться на закони. Наприклад, стаття 364 Кримінального Кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, з 2010 року змінювалася вже шість разів. Закон України «Про запобігання корупції» ухвалений Верховною Радою 14 жовтня 2016 року. Тому і викликає дуже багато запитань правомочність НАБУ розслідувати справи більш ранніх періодів.

Необхідно наголосити на тому, що до осіб, які вчинили корупційні злочини не застосовуються такі інститути, як звільнення від покарання та його відбування (стаття 74 Кримінального кодексу) та звільнення від відбування покарання з випробуванням (стаття 75 Кримінального кодексу України). Тому, у підсудних Вищого антикорупційного суду є лише 2 шляхи: або визнання винним та ув’язнення, або виправдання та звільнення. 

Початок роботи Вищого антикорупційного суду – це виклик для всієї незалежної адвокатури України. 

Занепокоєність правозахисників викликає динаміка перших рішень Вищого антикорупційного суду. Так, серед останніх 538 ухвал, прийнятих Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, жодного не було на користь захисту. Це спричиняє невільні порівняння з так званими «трійками» часів СРСР, які виносили вироки на замовлення тодішніх керівників держави.

Коли у країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки відсоток виправдальних вироків збільшується із року в рік, що свідчить про змагальність кримінального процесу, тобто рівність прав для всіх учасників процесу. То у Вищому антикорупційному суді поки що про це мова навіть не йде.

У роботі адвоката фундаментальним, наскрізним єпринцип домінантності інтересів клієнта, закріплений у статті 43 Правил адвокатської етики. Адвокат не можепоступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями, у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта, послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом. Якщо інтереси клієнта вимагають написати скаргу до Вищої ради правосуддя, то це необхідно робити, якщо треба написати заяву про вчинення кримінального правопорушення, та домогтися внесення даних про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то це також необхідно робити. 

На перший план виходять команди професійних адвокатів

Саме тому зараз інадвеликого значення набувають команди професійних адвокатів, які володіють всім необхідним інструментарієм представництва інтересів клієнта в суді, а не «адвокати-поштарі», які тільки можуть бігати «вирішувати», замість займатися справжньою адвокатською роботою. Зараз на перший план виходять правозахисники з бездоганним знанням законодавства, а також володінням логікою і доказуванням, та й ораторським мистецтвом.

Необхідно враховувати, що велика кількість справ, які розглядаються у Вищому антикорупційному суді є політично заангажованими, що буде привертати до них додаткову увагу зі сторони ЗМІ та громадськості, та здійснювати додатковий тиск на суддів. В таких умовах,презумпція невинуватості особи не може розглядатисявиключно як декларативний принцип. Кожна справа має досліджуватися повно, всебічно та об’єктивносправедливим та незалежним судом.

Сподіваюся, що каральний підхід у діяльності Вищого антикорупційного суду буде притаманний лише перші місяці його роботи, і в подальшому судді все-таки будуть оцінювати доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, і виносити законні та справедливі рішення.

Автор: адвокат Ярослав Гришин, керуючий партнер міжнародної юридичної фірми Ярослав Гришин та партнери.