Прокремлівський фейк, який поширили українські ЗМІ

Вбивство, якого не було: хто і навіщо зламав львівський сайт і запустив фейкову новину про те, що поляк застрелив українського військового.

Польський військовослужбовець вбив українського солдата у Львівській області, - так звучить основний фейк вересня, який поширили українські ЗМІ і тим самим в черговий раз підіграли кремлівській пропаганді. Як це вийшло, на які маркери варто було звернути увагу і до чого тут міжнародні відносини України і Польщі 

Як розганявся фейк.

Вранці 25 вересня на невеликому львівському порталі «Ратуша» з'явилася новина про те, що в районі Яворівського полігону, де якраз проходили масштабні навчання Rapid Trident-2019 (близько 3,5 тисяч військовослужбовців з 14 країн), польський військовослужбовець застрелив українського солдата. До новини додавався скріншот нібито повідомлення з сайту обласної Нацполіції, що тіло 37-річного чоловіка з вогнепальним пораненням знайшли біля кафе в селі Старичі. Загиблим назвали військовослужбовця 184-го навчального центру Нацакадемії сухопутних військ.

На фото до псевдоновини майже неможливо розгледіти "замилене" тіло, яке лежить на землі в якихось трущобах - на кафе мало схоже.

Через кілька годин цю фейковий новина послідовно спростували спочатку «Ратуша», - редакція повідомила, що на сайт була здійснена хакерська атака; потім поліція - відділ комунікації цей матеріал не готував і на своєму сайті не поширював. А 184-й навчальний центр написав: "Це чергова спроба дискредитувати центр. Всі військовослужбовці ... знаходяться на своїх місцях і успішно виконують свої обов'язки". Пізніше з'ясувалося, що фото, яке додавалося до фейк, зроблено в 2018 році на місці вбивства в Одесі.

До обіду фейк, обростає подробицями про те, що військового вбили пострілом в потилицю, розійшовся по ряду українських ЗМІ. Його передрукували Вести, Главред, Znaj, Politeka, а також Страна. Останні новину оновили спростуванням Ратуші і Нацполіція. Найбільше поширення псевдоновина отримала в російському медіаполі.

Мета яку переслідував фейк:

• відносини України і Польщі. За день до поширення цього фейк, 24 вересня, український омбудсмен Людмила Денисова та її польський колега Адам Боднар підписали так званий "антіксенофобний договір" про наміри захищати права громадян України в Польщі і поляків в Україні. Кремлівські пропагандисти не забули нагадати про це в беках до фейку про вбивство українського військового;
• інформаційна атака на ЗСУ, Яворівський полігон і дискредитація навчань Rapid Trident-2019 за участю країн-членів НАТО.

Українським журналістам варто перевіряти інформацію, особливо якщо це стосується чутливих для України тем. Проста перевірка інформації могла б спростувати цю новину. Щоб убезпечити себе від такого виду фейків, треба розуміти, що все в Інтернеті може виявитися підробкою.

Читачам краще скласти собі список достовірних джерел інформації - медіа, які працюють за стандартами професії, і не читати різні сайти-смітники.

(https://www.liga.net/politics/articles/nedolyudi-iz-ukrainy-kak-ukrsmi-opyat-povelis-na-propagandu-kremlya-mediagigiena в кінці матеріалу - тест на п'ять запитань, щоб зрозуміти, чи дійсно ви розібралися в цій маніпуляції).