Україна «вагітна дефолтом»

Другий "тест на зрілість" команди Зеленського. Перший, зі знаковим призначенням «нелюдини» Коломойського, виявився негативним. Другий, це «ідея століття» від Коломойського – дефолт для України.

Якщо чесно, то мене дивує, чому навіть нісенітниці з уст олігарха, навіть якщо це впливовий олігарх, а інших ми не тримаємо, викликають таке щире занепокоєння серед  високоосвічених людей, а людей здатних в цій країні до глибинного аналізу, давати  на них свої коментарі. Це я про шумиху довкола вище зазначеної заяви Коломойського.

Ще якось можна зрозуміти представників т.з. «Раша-ТВ», які з превеликим ентузіастом підхопили дану новину.  Ті би провели в себе хоч з десяток дефолтів, лиш би побачити в Україні бодай один. Але це їх право. Україна, приміром, не пішла би на жоден, навіть за десять дефолтів в Росії. Ось в чому ми різні. І більшості це очевидно.

Але за наших дивно. Ще дивнішою виглядає реакція представників «нової влади». Так радник Президента  Дмитро Разумков розмірковує над даною пропозицією Коломойського, як такою, яка скоріш за все не надто на часі... Ось як приводить слова Разумкова Liga.net:

"Я думаю, в сьогоднішніх умовах це малоефективний шлях, і навряд чи Україна зможе по ньому піти".

Чи не правда, впевненості якось бракує? Немає, такого собі, «рішучого «ні». А натомість якесь мляве: «в сьогоднішніх умовах», «малоефективний шлях», «навряд чи Україна зможе»… Що це? Що це, як не дбайливо приховане застереження на любі різкі заяви, що зможуть  бодай  демонстративно применшити вплив з боку одіозного олігарха на «свою адміністрацію». Навіть, якщо це була би лише демонстрація для загалу. Мовляв, «бачили, як ми з Коломойським не церемонимося?». Але, очевидно, навіть такі пустощі не можуть собі дозволити в стані «новообраного».

«Бирон* с креатурами своими не принимал прямого, точнее, открытого участия в управлении: он ходил крадучись, как тать, позади престола». В. О. Ключевский, «Русская история», 1904 г.

Ідея Коломойського щодо дефолту для України не нова. Ще в минулому році він закидав її, яка згодом, як ми бачимо, переросла в «ідею-фікс». І все це нібито заради того, щоб позбутися опіки МВФ(Міжнародного Валютного Фонду), який «занадто переймається» проведенням реформ в Україні в обмін на кредити, які разом з високими тарифами, тяжким ярмом лягають на плечі простих громадян. З останнім агументом погодитися можна. Але правда полягає ще й у тому, що ці самі реформи,  традиційно не надто зручні і владі, хто б при ній не стояв. В першу чергу через те, що ускладнюють їй можливість проводити популістську політику по відношенню до свого електорату. Бо ж не МВФ напряму піднімає українцям тарифи. Їх змушена піднімати влада, яка однією рукою підписує відповідні постанови, а іншою, заграючи, привітно махає потенційним виборцям. Чи не правда, якось не зручно виходить?

Навіщо дефолт Коломойському одному Богу відомо. Ну, і ще декільком аналітикам, які серед іншого стверджують, що дефолт робить бідних ще біднішими, а багатих ще багатшими. Ще багатшими… Скільки музи в цих словах. Не знаходите?

Якщо конструктивно, то в нинішніх умовах без кредитів  МВФ Україні ніяк не обійтися. МВФ, звичайно, потрібний, але тільки на перехідний період, а не на завжди. І в ході цього перехідного періоду ми маємо вичистити владу, особливо суди і правоохоронні органи, від корупції. Навіть олігархів не потрібно чіпати, як на це молиться пів-країни. Просто поставити їх в рівні умови з рештою і вони самі по собі щезнуть, бо не звикли працювати без преференцій, без підкупу і шантажу. А перевчитися працювати по новому..., може комусь з них і вдасться. Ну що ж, тоді всі  від цього виграють, а не лише «обрані».

 Завдяки цим та іншим вкрай необхідним заходам рейтинг інвестиційної привабливості України значно покращиться і в країну потечуть інвестиції. А це ті самі гроші, що і від МВФ, тільки без відсотків. і, що найважливіше - повертати їх не потрібно. Образно кажучи, в країну пустять здорову кров.

На це, звісно, має бути воля новообраного Президента, а не «голоса свыше», за його спиною. А наразі, обезкровлена олігархатом Україна, прозябає у більшості міжнародних рейтингів поруч з найвідсталішими країнами Африки, та накопичує шалені борги для прийдешніх поколінь.

Ось така правда. І від неї нікуди дітися.

*Эрнст Иога́нн Биро́н — фаворит русск. императрицы Анны Иоанновны