«За лаштунками шоу», або Про що мовчать під виборчою шуміхою?

Доки Україна напружено обговорює вистраждані дебати – найцікавіші моменти залишаються за кулісами. І на фоні того, що нас може очікувати в найближчій перспективі, дефолт видається найлегшим сценарієм

Доки суспільство зосереджене на темі дебатів – мережа не встигає ловити нові «вкиди» компроматів і аналізувати фейки. Як і прийнято в кращих традиціях телесеріалів, кульмінація досягає свого піку, визначаючи підсумки голосування, які ми побачимо вже за два дні. А те, що нам доведеться «розгрібати» наслідки феєричного шоу ще років мінімум п¢ять  можемо прогнозувати вже сьогодні.

Самий гуманний суд у світі

Першою «на сдачу» пішла судова система, яка спочатку технічно відпустила Надію Савченко і Володимира Рубана. А учора вона взагалі винесла вирок українському правосуддю загалом, прийнявши цілий пакет рішень і щодо рахунків у «Всеукраїнському банку розвитку», що належав Олександру Януковичу (яке у цей же день встиг і відмінити), і щодо незаконності націоналізації «Приватбанку», і щодо дозволу біглому олігарху Сергію Курченку оспорювати націоналізацію Одеського НПЗ. Як розцінювати такі рішення – чи як реванш попередніх, які активно заходять у владу, чи як демарш проти Президента чинного, якого судді поспішають списувати з рахунку – тут кожен обирає сам. Однак те, що перед вже Президентом новим питання проведення судової реформи стане в порядку першочерговому, яке необхідно буде вирішувати вже до виборів парламентських – це очевидно. Як і те, що вирішення цього питання може виявитися зброєю обоюдогострою, яке матиме прямі наслідки вже в майбутньому найближчому.

Стабільна нестабільність

А ось той факт, що рішення по «Привату» одразу позначилося на фінансових ринках викликає відчуття неприємні. І хоча голова Ради НБУ Богдан Гаврилишин і говорить, що ця ситуація тимчасова і це судове рішення не матиме істотного впливу ні на стан української економіки, ні на стан банківської системи, робити будь які прогнози зараз доволі важко. Тим паче, без чіткого розуміння яким чином країна рухатиметься далі у разі цілком ймовірної перемоги Володимира Зеленського.

Поки що – за ситуацією уважно спостерігає світ, який достатньо чітко висловлюється на підтримку України у справі Приватбанку цілою низкою заяв – від посольства США, до якої долучилися ЄС, ЄБРР та інші партнери України, від Великої Сімки і від ряду інших міжнародних партнерів. І те, що ситуація серйозна і може негативно позначитися на кредитних рейтингах України і навіть поставити на карту співпрацю з міжнародними кредиторами, вже зараз говорить і Олександр Данилюк, і представники штабу Петра Порошенка. Та попри це, процес не припиняється. І прийняте сьогодні друге рішення на користь Ігоря Коломойського, насторожує не тільки кредиторів, але має насторожити, в першу чергу, і українців. Адже для світу такі ігри неприйнятні і, в разі, якщо процес ренаціоналізації продовжиться, країна наслідки матиме складні, які можуть привести геть до дефолту (про який, до речі, останнім часом мова заходить дедалі частіше). А це вже кожен з нас на власній кишені відчує обов¢язково.  

Росія не спить

Скористатися передвиборчим балаганом в Україні не проминув і північний сусід, який не просто посилає «привіти» майбутньому українському президенту у вигляді анонсованого скасування з 1 червня експорту в Україні бензину та вугілля й чергового підкреслення ролі Віктора Медведчука, але й відверто передає через останнього цілком конкретні «побажання задля відновлення миру» Володимиру Зеленському, знаючи, що Петро Порошенко на такі умови ніколи не пристане. Серед пропозицій, які задовільнили б апетити агресора, пропонується укласти угоду з Москвою і таким чином відновити контроль над Донбасом і отримати дешевий газ і інвестиції з Росії. При цьому, самі умови, на яких цю угоду пропонується укладати, наразі публічно не озвучуються, так само, як і відсутня і згадка про Крим (якої, також, і сам Зеленський здебільшого уникає).

Отже бачимо, що будь які надії на те, що зі зміною Президента України політика Росії зміниться і усі питання миттєво вирішаться, плекати марно. А от побоюватися, що відсутність досвіду у президента в разі обрання Зеленського, так само, як і відсутність потужних міжнародників в анонсованій ним команді, призведе до серйозних втрат на фронті дипломатичному – підстави є. Тим паче, що й процеси, які ми спостерігаємо і у самій Європі і країнах, до нас територіально близьких, вказують на те, що російська пропагандистська та лобістська махіни працюють, і працюють ефективно. І та ж ситуація навколо заяви Президента Естонії Керсті Кальюланд щодо обговорення з Путіним українського питання, яка прозвучала в унісон з завою про готовність розвивати естонсько-російську економічну співпрацю, і ситуація навколо «Північного потоку-2», і дедалі частіше озвучуванні заяви представників європейського бізнесу про втрати від санкцій – усі чинники чітко говорять про те, що Європа втомилася нести збитки і на підтримку Україна може розраховувати тільки тоді, коли сама буде поводитися як партнер серйозний і відповідальний. Тим паче, що власних проблем наразі вистачає і США, і у Європи, які все більше напружені наближенням власних виборів. Тому політика України вже сьогодні має бути серйозною і відповідальною, і вестися професійно. А цирк – цирк у світі люблять. Але на арені цирковій, а не політичній – в політиці працюють правила інші. І хто б не став наступним Президентом України – а обов’язки йому доводиться виконувати Президента, і виконувати їх одразу після інаугурації. І паралельно «тушити» усі ті пожежі, які встигли запалити у передвиборчому вогні...