"Акценти виборів" або На чому грають штаби кандидатів?

3 апреля 2019, 19:47
0
68

Перший тур виборів пройдено, і лідери перегонів ясні – а ясності насправді нуль. Чим обумовлені такі результати і які фактори забезпечили успіх переможців?

Перший тур виборів пройдено і пройдено не без сюрпризів. І коли ключові політологи, технологи, соціологи та фахівців обговорюють виборчі тенденції, наголоси роблять різні. Однак ключове, з чим важко не погодитися – ці вибори показали зміни, які на сьогодні відбулися в нашому суспільстві. І той факт, що з таким серйозним відривом у лідери виходить кандидат, який не має ні політичного досвіду, ні представленої політичної команди, ні програми, ні контактів зі ЗМІ, яких він так старанно уникає, - говорить лише про те, що суспільство втомилося від старих еліт і чітко сформувало запит на нові обличчя, які не перебувають в системі.

Чим обумовлений такий вибір та на чому ж сьогодні гратимуть кандидати обговорювали в ході круглого столу «Перший-другий тур виборів: підсумки, прогнози і сюрпризи», організованого Українським Центром суспільного розвитку. І, підводячи головні підсумки, хочеться відзначити наступне:

По-перше, ця кампанія чітко показала, що сьогодні в Україні надзвичайно великий запит на зміни, на нові обличчя, на нових політиків та нову якість української політики. Відчувши після Революції Гідності смак можливості впливу на владу, громадяни вимагають продовження змін. І сьогодні українці готові ризикнути. Головне тут – щоб ризик не виявився обманом, і результат відповідав суспільним очікуванням.

По-друге, змін зазнали і самі виборчі кампанії. Сьогодні в Україні шаблонні кампанії більше не працюють. Сучасні канали комунікації з виборцем змінюються і виграють ті, хто не просто йде в ногу із часом, а випереджає його. По суті, у цій битві програми і сенси програли правильному позиціонуванню, донесеному сучасними каналами комунікації. Сьогодні на зміну програмам і зустрічам прийшли фейсбук та інстаграм. Красиво створена картинка завойовує мізки виборців значно швидше, ніж глибинний аналіз програм і реальний розбір меседжів. Однак, маємо пам'ятати, що хоч вибір ми й можемо робити віртуальний - в країні нам жити реальній, і Президенту цієї країни все одно доведеться виконувати реальні зустрічі, проводити дієву роботу, виконувати покладені на нього Конституцією обов'язки. А ось тут вже ризик може виявитися невиправданим, і очікувані зміни можуть перетворитися на такі ж неочікувані несподіванки.

По-третє, рівень депресивності і суспільної втоми сьогодні перекочував у виборчі бюлетені. Люди голосують не за тих, хто пропонує конкретні шляхи розвитку – а за того, хто зумів намалювати красиву картинку і старанно подати її через медіа. Люди хочуть бачити нові обличчя, вірячи у світле майбутнє, яке їм малюють на голубих екранах, і старанно переносять образ кіношного протеже на реального кандидата. Однак часто реальність відрізняється від картинок, а, як показує увесь попередній досвід, в середньому запас довіри українців до нового президента складає 6 - 9 місяців, а далі розчарування знову приходить на зміну вірі і надіям. І тут важливо, щоб новий президент і його команда у цей період встигли провести якісні зміни, яких очікує від них суспільство. А для цього все ж варто роуміти - хто увійде до складу нової команди і які конкретно зміни пропонує цей кандидат. 

По-четверте, фактор протестних кампаній, які звичні для українського суспільства, особливо на фінішній прямій президентських перегонів нікуди не подівся. Змінилася вісь протистояння – якщо раніше загроза уособлювалася в конкретних персонах, сьогодні в обличчі Президента намагаються уособити образ усіх попередніх еліт, зміни переклавши на його плечі проблеми, сформовані протягом усіх двадцяти восьми років нашої незалежності. І що прекметно, спроби поляризувати суспільство здійснюються не просто граючи на емоціях, а помітне чітке намагання розколоти його, тиражуючи тези нетолерантності по відношенню до виборців Зеленського, які значно більш гіперболізовані, ніж вони звучать насправді. Небезпека у тому, що це теж технологія розколу, яка базується на принципі створення власної ідентичності, супроти якої грають опоненти. Тільки цей розкол, як в принципі і значною мірою уся кампанія команди Зе, здійснюється через непрямі маніпулятивні впливи, які значно більш ефективні за пряму рекламу чи пропаганду. 

По-п'яте, прикро, що найбільш брудними у ціх виборах виявилися навіть не політики, а медіа. Медіамілітаризація і інформаційний тоталітаризм – це ті ознаки, якими експерти характеризують нинішню виборчу кампанію. І тут проблема в тому, що недосконалість українського законодавства дозволила медіа не просто грати на користь окремих кандидатів, а перетворила ЗМІ на зброю нарощення власного рейтингу і знищення опонентів. Така залученість у виборчі бої тих, хто представляє "четверту владу" найбільші ризики несе саме для суспільства. Адже, ЗМІ є ключовим інструментом, який має можливість не тільки формувати суспільну думку, але й об'єднувати чи роколювати суспільство. І тут потрібно бути дуже обережними, адже ціна таких ігор може бути надто високою... 

  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: президент,суспільство,політтехнології,вибори,зміни
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.