Нестабільний курс Угорщини

І знову недомовляє щось напевно угорський міністр!

Про непередбачуваність дій угорських високопосадовців у питаннях зовнішньої політики вже неодноразово вказували європейські, українські та навіть скандинавські експерти. При цьому ця «непередбачуваність» за останній рік стала своєрідною візитівкою Угорщини часів Віктора Орбана та правлячої партії «Фідес». І це стосується не лише українсько-угорських відносин чи взаємин на векторі «ЄС-Угорщина».

Флюгер зовнішньополітичного курсу в Угорщині невпинно маневрує в пошуках вигідних (на думку правлячої в Угорщині коаліції) рішень. Можна нещадно покритикувати Україну за «порушення прав нацменшин», блокуючи інтеграційні кроки України до НАТО. Охрестити міграційну політику ЄС «мусульманізацією Європи», перешкоджаючи формуванню єдиного політичного курсу в ЄС.

Але ж можна і 10 мільярдів євро від Росії в кредит отримати на спорудження двох нових енергоблоків на атомній електростанції «Пакш». Та ще й запросити на територію Угорщини, країни члена ЄС та НАТО, для спорудження енергоблоків державну російську корпорацію «Росатом», яка де-факто перебуває під західними санкціями за участь у постачання обладнання в окупований Росією український Крим.

Адже невже задоволений усім угорський народ, який «безапеляційно» підтримує уряд «Фідес» від «нестримної радості» вже другий місяць поспіль організовує в Угорщині багатотисячні протести проти нововведень в угорське законодавство, які суттєво утискають права найманих працівників, та отримали назву «рабський закон».

Проте уряд Орбана, вважає демонстрації результатом змови, а головним їх організатором називає «мережу Джорджа Сороса».

Постійний пошук «проблем» у сусідніх державах та війна з ЄС у питанні мігрантів, призвели до того, що угорська правляча партія поступово почала втрачати контроль в самій Угорщині.

Виглядає так, що Орбан, на третій каденції правління його партії «Фідес» дещо втратив притаманне йому чуття у політичних інтригах, і як зазначають окремі експерти «загрався у Путіна».