Порушення Росією міжнародного законодавства та домовленостей давно стали буденністю та перестали дивувати світову спільноту.
Звісно, кожна держава вчиняє відповідно до своїх інтересів, але коли дії влади більше нагадують геноцид власного населення з корисними мотивами – таке ігнорувати важко.
Як відомо, 24 серпня 2018 року у місті Армянськ розпочався викид хімічних речовин на заводі «Кримський титан». У повітрі перевищила норму концентрація діоксину сірки. Після таких висновків експертів було оголошено надзвичайне становище. Лише після двох тижнів, з моменту викидів отруйних речовин у повітря, розпочалася евакуація дітей та підлітків.
Наразі, не зважаючи на заяви уповноважених посадовців окупованих територій про те, що гранично допустима концентрація шкідливих речовин не перевищена – жителі міста скаржаться на кашель, опіки гортані, носоглотки, пневмонію, нудоту, запаморочення, втрати свідомості, печіння в очах, виразки на шкірі, алергічні реакції різного роду (https://24tv.ua/ru/deti_v_jazvah_umirajut_zhivotnye_v_armjanske_prodolzhaetsja_jekologicheskoe_bedstvie_n1050344). Жителі Армянська по сьогодні розповідають про неможливість довгого перебування на вулицях. Але окупаційна влада не реагує на скарги, переконуючи, що все гаразд, натомість оголошує усіх «незгодних» українськими провокаторами.
Позиція окупаційної російської влади у даній ситуації є одним з багаточисленних прикладів злочинної діяльності влади проти своїх же громадян. Наразі маємо на увазі не обмеження свободи слова, не збільшення цін та податків – а забезпечення придатного екологічного середовища для ФІЗИЧНОГО існування. Мова про задоволення найнижчої сходинки потреб людини за пірамідою американського психолога українського походження Абрагама Маслоу!
Переглянемо аналітику подій у РФ за останні місяці.
Серпень:
вибух на збройному заводі ім. Свердлова в Нижегородскій області РФ (https://www.segodnya.ua/world/russia/vzryv-na-odnom-iz-krupneyshih-oruzheynyh-zavodov-rossii-est-pogibshie-1167022.html);
вибух на машинобудівному заводі «Кузнецов» у місті Самара (https://www.segodnya.ua/world/russia/na-zavode-v-samare-proizoshel-vzryv--1167052.html);
Вересень:
вибух ємності із сумішевим розчинником, що спровокувало пожежу на хімічному підприємсті «Карбохиме» у Нижегородскій області (https://www.segodnya.ua/world/russia/vzryv-na-himicheskom-predpriyatii-v-rossii-est-zhertvy-1170205.html);
отруєння школярів парами ртуті, котру діти знайшли на майданчику для скейтбордінгу (https://ru.tsn.ua/svit/v-rossii-shkolniki-otravilis-ispareniyami-rtuti-1235904.html).
Жовтень:
вибух на пороховому заводі у місті Пермь (https://www.segodnya.ua/world/russia/ocherednoy-vzryv-na-zavode-v-rossii-est-pogibshie-1177812.html);
вибух з пожежею у Ленінградській області на території одного з найбільших піротехнічних заводів РФ «Авангард» (https://www.segodnya.ua/world/russia/na-zavode-v-rossii-progremel-moshchnyy-vzryv-1181257.html);
пожежа на металургійному заводі «Электроцинк» у Владикавказі (https://24tv.ua/ru/pozhar_na_metallurgicheskom_zavode_v_rossijskom_vladikavkaze_zhiteli_v_panike_pokidajut_gorod_n1050769).
Вищеперераховані події не обійшлися без людських жертв. Чи понесли своє покарання винуватці? Чи утилізовані належним чином усі наслідки перелічених катастроф? Чи отримали матеріальне відшкодування особи, майно яких постраждало? На жаль, ці питання є риторичними.
У 2-му розділі статті 42 Конституції РФ зазначено: «Каждый имеет право на благоприятную окружающую среду, достоверную информацию о ее состоянии и на возмещение ущерба, причиненного его здоровью или имуществу экологическим правонарушением». Вибухи, пожежі, та отруєння людей хімічними речовинами – є наслідками порушень правил техніки безпеки на виробництвах.
За термінологією свого ж законодавства, російська влада вчинила низку екологічних правопорушень:
недотримання стандартів, норм та інших нормативів якості навколишнього середовища;
невиконання обов'язків по проведенню екологічної експертизи та вимог, що містяться у висновках експертизи, а також надання завідомо неправильних і необґрунтованих експертних висновків;
забруднення навколишнього середовища і заподіяння внаслідок цього шкоди здоров'ю людини, рослинному і тваринному світу, майну громадян та юридичних осіб;
псування, пошкодження, знищення природних об'єктів;
невиконання обов'язкових заходів щодо відновлення порушеною навколишнього середовища і відтворення природних ресурсів;
порушення екологічних вимог по знешкодженню, переробці, утилізації, складування або захоронення виробничих і побутових відходів;
порушення різних видів нормативів гранично допустимих рівнів радіаційного, шумового, біологічного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Така діяльність суперечить також Загальній Деклараціії Прав Людини та Європейській Конвенції з прав людини. Саме тому у березні цього року РФ розглядала можливість денонсації Европейскої Конвенції з прав людини та припинення співпраці з Європейським судом з прав людини (https://lenta.ru/news/2018/03/01/denunciation/).
Як би парадоксально це не звучало, але кожен «беспредел» повинен мати свої межі, інакше жертвами стануть тисячі невинних людей. За сучасних реалій немає різниці, чи відмовиться Росія від Європейської конвенції з прав людини, чи лишиться підписантом – адже все рівно РФ не виконує прописаних у Конвенції положень.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.