Шкільний спорт на службі "Русского міра"

Як російські пропагандисти використвують школярів України для імітації "дружби і добросусідства", залучаючи їх до спортивних змагань в РФ

Керівник обласної організації «Український вибір – право народу» Сергій Мул**яр  організовує систематичні виїзди школярів-спортсменів до РФ для участі в «Олімпіаді шкільного спорту», яка використовується країною-агресором для переконання світової спільноти у підтримці дружніх добросусідських стосунків з Україною.

Ким же є цей Сергій Мул**яр, який приймає участь у гібридній війні РФ проти України на боці агресора?

Сергій Мул**яр – військовий пенсіонер, викладав у Житомирському військовому інституті. Після цього був трохи підприємцем – спеціалізувався на наданні конвертаційних послуг місцевим підприємцям.

Отримав громадянство РФ заради отримання військової пенсії в Росії. Але безкоштовний сир буває лише у мишоловці. Пенсія від РФ в обмін на участь у «ватних» громадсько-політичних структурах, які тягнули Україну в «Тайожний Союз», а зараз заперечують збройну агресію РФ проти нашої держави, виправдовуючи право «донбаської нації» на самовизначення.

Протягом останніх років Сергій Мул**яр спеціалізується на «розвитку» шкільного спорту в Україні, використовуючи благородну мету для посилення аргументів інформаційної агресії РФ. В 2016 і 2017 роках С.Мул**яр організовував поїздки школярів з Житомирської і Вінницької областей до Росії для участі в «Олімпіаді шкільного спорту», на якій щорічно збираються команди з країн, які досі перебувають в геополітичній орбіті РФ. Сюди також запрошуються команди, щоправда не на міждержавному рівні, а через «російських прислужників» в інших країнах, на ситуацію в яких влада Росії хоче одноосібно контролювати. До числа таких об’єктів «імперських амбіцій», на жаль, входить і Україна.

Мотивація Мул**яра Сергія Миколайовича зрозуміла – агресор оплачує його послуги, задовольняє амбіції щодо можливості реалізуватися як громадському діячу. Йому наданий доступ до підконтрольних РФ українських політиків вищого ешелону, які зосереджені в партіях «Опозиційний блок», «За життя», об’єднанні «Український вибір – Право народу».

Але чим керуються батьки дітей, яких С.Мул**яр, вивозить до РФ для участі в агресивних російських пропагандистських заходах в умовах відвертої, визнаної світовою спільнотою військової агресії?

Ймовірно, родини юних спортсменів, які їздять до РФ, ця війна оминула: чоловіки в цих родинах не були мобілізовані, діти не втратили на сході своїх батьків, вони не є вимушеними переселенцями – а отже не втратили внаслідок агресії домівок. За такі родини можна лише радіти і щиро їм заздрити.

Але батьки в цих родинах мають усвідомлювати, що \їхні діти стають маріонетками (усміхненими ляльками) в сюжетах агресивних кремлівських пропагандистів про збереження Україною з РФ гуманітарних, в даному випадку – спортивних, зв’язків.

Учасників української команди під час попередніх поїздок оточували турботливі стюарди, екскурсоводи, зірки російського спорту і політики, які стоять в авангарді агресивно-войовничої путінської «Єдиної Росії».

Свідомість дітей поступово отруюють ідеологією «руського миру», даючи можливість познайомитися з потенційними сусідами цього «міжнародного співтовариства», народженого його ідеологом С.Дугіним. Адже «олімпіада шкільного спорту» активно використовується агресором в інформаційній війні проти України: ось, мовляв, дивіться, діти приїхали до нас, змагаються, ми про них турбуємося. Ну хіба можливо це було б в умовах війни?

Але є над нами Вищий Суд, які приймають рішення стосовно долі кожного не даючи право на захист чи можливість сховатися за ст. 63 Конституції України. Життя кожного з нас – думки, дії, мрії, оціночні судження – є доказом. От і С.Мул**яр стикнувся з передвісником швидкої можливості постати перед цим Судом – інсульт, проблеми з мозком (який генерував ідеї, як допомогти «Руському миру» поширитися в Україні), мовою (виголошував народжені мозком ідеї), і опорно-руховим апаратом (використовував спорт для просування проросійської ідеології).

Батьки спортсменів! Відпускайте і надалі своїх дітей з такими як С.Мул**яр махровими пропагандистами «Руського миру» для участі у змаганнях в РФ. Не треба виправдовувати свою позицію: Адже це досвід! Особисто ми ж (наша родина) не воює з РФ! У нас в родині ніхто не загинув!

Позиція «зляканого страуса» дожене вас. В найбільш неочікуваний момент. Головне – згадайте тоді про «олімпіаду шкільного спорту» в РФ. Аби не волати, здіймаючи до неба руки з надривним питанням: «За що?».