СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ: авіаконструткор, українець, жертва «сталінських» репресій

Напередодні Дня космонавтики 12 квітня згадуємо людину, що зробила цей день можливим

Сергій Корольов – український вчений та авіаконструктор. Він очолював ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос

Британське видання “The Guardian” у статті, присвяченій 50-річчю запуску першої людини в космос, написало: “Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов”.

Першу свою модель літака Сергій Корольов розробив у 17-річному віці – це був «безмоторний літак К-5». Пізніше він навчався у Київському політехнічному інституті та Московському вищому технічному училищі. Під час навчання в Москві Корольов розробив моделі планерів «Коктебель», «Червона Зірка» та легкого літака СК-4, призначений для досягнення рекордної дальності польоту.

У жовтні 1930 року Корольов мав особисто виконати політ на планері “Червона Зірка”, проте захорів на тиф, і політ виконав випробувач В. Степанчонок. Хвороба Корольова спричинила ускладнення, і консиліум лікарів наполіг на проведенні трепанації черепа. У 1931 році Корольова визнали інвалідом, але після лікування він все одно повертається до роботи в авіапромисловості.

 У 1938 році Корольова репресували. “Перш ніж цей геніальний чоловік відправив Гагаріна в космос, славна машина НКВС відправила його до ГУЛАГу. Фактично відразу після перенесення тяжкої хвороби (тиф, як наслідок трепанація черепа) Корольова ув’язнюють, оскільки, судячи з усього, він заважав Костикову зайняти посаду директора НДІ-3 (Реактивному науково-дослідному інституті №3), від чого той написав донос на Корольова і ще на кількох конструкторів, зокрема на Глушка, Клейменова, Лангемака. Останніх двох пізніше розстріляють, як в середньовіччі.

Корольова катували, зламали обидві щелепи, а потім відправили на копальню Мальдяк в Магаданській області.

Сергій Павлович Корольов був реабілітований лише у 1957 році з формулюванням «за відсутністю складу злочину».

Сергій Корольов помер під час проведення йому операції у внутрішніх органах. Офіційна версія смерті – серцева недостатність. Однак причина її настання замовчується. Адже відомо, що під час одного із допитів слідчий НКВС вдарив Сергія Корольова графином у обличчя, що призвело до масштабного перелому щелепи. У таборах кістки зрослися неправильно, через що щелепи Корольова більше не могли відкриватися у повному обсязі. Через ці наслідки, під час операції Корольова не змогли екстрено інтубувати — тобто ввести у його трахею трубку для штучного дихання і підтримання рівня кисню в крові. Найімовірніше, саме це і призвело до наростання серцевої недостатності і подальшої смерті.

Вікіпедія наводить такі цікаві факти про Сергія Корольова:

·         Донька С. П. Корольова Наталія Сергіївна згадує: «Саме слово «Україна» вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Дитинство мій батько провів у Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в Одесі. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. „Дивлюсь я на небо“, „Реве та стогне Дніпр широкий“ — улюблені пісні бабусі й батька».

·         Пісня «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» стала однією зі спонук, які привели майбутнього основоположника практичної світової космонавтики до зацікавлення космосом. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…»