Ми живемо в країні, де закони виконуються наполовину. Або як у тій приказці: друзям – все, а ворогам – закон. Скільки вже влада буде ставитись до власного народу, якому має служити, як до ворога?
Київ – місто, перевантажене автомобілями. Вони усюди – на обочинах, на тротуарах, на газонах, на велосипедних доріжках. Вони заважають проїзду, проходу і свіжому повітрю. Проблема серйозна. І вже давно. А після того, як в Україну почали завозити машини на єврономерах, загальну кількість авто у столиці навряд чи хто знає. Ще минулого року статистика свідчила, що по кількості авто Київ наздогнав Нью-Йорк.
В кінці минулого року у парламенті була блага ініціатива – там ухвалили закон, що регулює сферу паркування транспортних засобів. Автори законопроекту у пояснювальній записці запевнили, що закон вирішить проблему хаотичного паркування авто, заторів, привласнення коштів за парковки в обхід бюджету. І причому обіцяли зробити все це у найкращих європейських традиціях. Я часто кажу, що нам не потрібно придумувати велосипед – нам просто потрібно втілювати у життя найкращий європейський досвід.
Що у Європі з транспортом? У Таллінні, наприклад, місцева влада дуже захотіла розвантажити місто і зменшити кількість шкідливих викидів від авто у повітря. Влада почала з себе. Історичний центр міста закрили для авто, адміністративні будівлі перенесли у спальний район. Потім облаштували парковки, поділивши їх на зони. Зробили парковки на околицях, щоб людям було зручно і безпечно залишати авто і їхати автобусом чи будь-який іншим громадським транспортом. Там безвідмовно працюють паркомати і інспектори, які перевіряють правильність і оплату, і при необхідності виписують штрафи. Там немає підозрілих паркувальників, які вимагають десять гривень без талона. У нас вже теж, слава Богу, немає. Громадський транспорт там зробили доступним, швидким, оперативним і безкоштовним. Ну одним словом, місцева влада сіла, подумала і зробила так, щоб реформи були максимально зручними.
У нас закон ухвалили, теж нібито, керуючись європейським досвідом. Передбачили Службу інспекторів, відеоспостереження, перехоплюючі парковки, посилили відповідальність за порушення правил парковки. От тільки на ділі нічого не зробили за вісім місяців. Нічого! А потім раптом усвідомили, що настав день набрання чинності закону.
Лише зараз через вісім місяців після ухвалення закону, КМДА замислилась про створення Служби інспекторів з паркування, почала виписувати вимоги до інспекторів парковки, збирати інформацію про місця, де б можна було побудувати перехоплюючі парковки у районах міста. Держава досі не визначила технічні вимоги до пристроїв фіксації порушень.
Звісно, час пройде і рішення будуть знайдені. Хтось знову заробить гроші на корупційних схемах, закупивши потрібну техніку за відкат. До речі, питання без відповіді - чому не можна було дозволити фотографування порушень просто на телефон?
Висновок такий: наша влада, хоч державна, хоч місцева, вкотре довела, що не здатна втілити в життя вже готовий перевірений механізм європейської країни. У нашої влади немає ні розуму, ні бачення, ні волі, ні бажання.
І якщо чиновники за вісім місяців не змогли виконати свою домашню роботу, то яке вони мають право штрафувати по-новому і забирати машини у людей? Ми живемо в країні, де закони виконуються наполовину. Або як у тій приказці: друзям – все, а ворогам – закон. Скільки вже влада буде ставитись до власного народу, якому має служити, як до ворога? Та коли вже хоч одне рішення буде ухвалене в інтересах простого українця?
І не потрібно виправдовуватися нестачею коштів. Не будьте лицемірами: кожен законопроект має фінансово-економічне обґрунтування і коли ви його ухвалюєте, то ви даєте добро і на його фінансування.
Одним словом: хотіли як краще, а вийшло як завжди! Як же набридли ці аматори при владі!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.