Як наступний Президент реалізовуватиме свою політику в рамках бюджету-2019

Хто би не став президентом у 2019 році – позаздрити йому буде досить важко.

Хто би не став президентом у 2019 році – позаздрити йому буде досить важко. Разом зі зношенням інфраструктури, виплатами боргів і просто проблемами в країні, він може отримати удар від нової світової кризи, яку прогнозують експерти та аналітики.

Російська агресія привела до збільшення витрат на оборонку

Російська агресія – постійний фактор української геополітики. 15 вересня було подано проект бюджету за яким оборонні витрати названі чи не найбільш пріоритетними. Лише на розвиток і модернізацію військової техніки ітиме понад 36 мільярдів гривень, ще 108 мільярдів на зарплати військовослужбовцям. На забезпечення громадської безпеки - до 82  мільярдів.

Досить хибно вважати оборонний бюджет суто видатками. Розробка нових видів техніки та можливість їх випробувань у зоні ООС дає можливість заробляти на торгівлі з тими країнами, яким така зброя потрібна.

Інше питання – що робити з корупцією. У наступному році новий президент зіштовхнеться з важким завданням – реформувати сферу, де крутяться шалені кошти. Без змін є ризик, що частина виділених бюджетом коштів просто осідатиме в кишенях нечистоплотних чиновників, а браковані зразки техніки нестимуть ризик самим воякам.

Тарифи – вічна загроза рейтингам

Збільшення ціни на газ дозволили уникнути дефолту та отримати транші МВФ. Проте збереження влади монополістів у енергопостачанні та постійне перекриття субсидіями не вирішує проблеми.

У бюджеті передбачено 1,6 мільярдів гривень для Фонду енергоефективності ат 400 мільйонів на «теплі» кредити. Запит на це є – півмільйона українців за чотири роки скористалися позиками для утеплення житла.

Чи можна буде показати план пере заснування системи енергопостачання на 2020 рік? Уже до осені 2019 новому керівнику держави потрібно буде пояснювати, чому опалення таке дороге. Але важливіше не пояснювати, а почати втілювати план якомога швидше.

До того ж, на початку каденції, задовго до перевиборів та в контексті парламентської гонки, боротьба за реальні зміни виглядає дуже привабливо.

Об’єднати Україну

Рузвельту часів «Нового курсу» вдалося скористатися кризою та втілити масштабний проект з будівництва доріг. У бюджеті-2019 року передбачено 56 мільярдів гривень на будівництво та ремонт доріг.

На мою думку, проект має бути підтримано масштабною кампанією щодо залучення людей до будівництва цих доріг. Віддавати перевагу тим компаніям, які можуть забезпечити роботою з ремонтів доріг українців. Також цей проект потрібно активно висвітлювати в медіа.

Чи знайдеться консенсус між бюджетниками та підприємцями?

Одним із найбільш болючих питань є надання такого вектору розвитку держави, який задовольнив би, і бюджетників, і людей з бізнесу. Не секрет, що перші більш схильні до соціального захисту (який оплачується з податків), а другі – навпаки зацікавлені в тому, щоб податки були менші.

Консенсусом для двох груп є боротьба зі спільним ворогом – олігархами. Саме гравці великого капіталу наживаються на бюджеті та не дають розвитку підприємництва.

У бюджеті на 2019 рік на пенсії урядом Володимира Гройсмана закладено майже 302 мільярди, на 14 мільярдів гривень більше, ніж у минулому році. Проте постає питання, чи зможе наступний президент запровадити систему, яка би давала змогу накопичувати самим. І питань до цього багато, адже інфляція – побічний ефект політичних і економічних криз – з’їдає накопичення людей. При цьому саме пенсіонери є найбільш дисциплінованим електоратом, який найшвидше реагує на ситуацію з пенсіями.

Просто не буде. Потрібне спільне бачення

Дива не намічається. 2019 рік буде досить важким роком. Навіть заплановані 1, 3 трильйони гривень доходів означатимуть швидше фіксацію країни в певній точці.

Необхідно буде зменшити вплив закордонних радників. Самі по собі вони не є поганими, проте дуже часто українські політики намагаються виконати їх абияк, без стратегічної перспективи.

Орієнтація на створення нових технологій і перегляд системи освіти. На аграрних статтях у космос не полетиш.

Уже зараз очевидною є необхідність домовленостей еліт за основними напрямками. Наприклад, меморандум щодо європейського вибору України та вступу до НАТО, який Тимошенко запропонувала підписати керівникам фракцій  і кандидатам, є досить вдалим прикладом таких документів. Подібні напрямки потрібно окреслити щодо розвитку інфраструктури та індустріалізації, розвитку бізнесу та соціального захисту.