Палата №6 або хто такі «Вінницькі Бубенчики»

Ви вже чули про Івана Бубенчика? Якщо ні, то коротко скажу все, що необхідно про нього знати.

Геній пана Бубенчика почав зароджуватися ще тоді, коли він закінчив дев’ять класів та вирішив, що навчатися у вищій школі – то дуже складно, а тому треба йти в ПТУ здобувати робочу професію. Така професія родині Бубенчиків багато грошей не приносила, а тому жили просто, впроголодь. Враховуючи це, не зрозуміло, чому окремі «гарячі голови» думають, що людина яка не може забезпечити власну сім’ю найнеобхіднішим, може привести до успіху державу? Але про це далі.

Проявив себе майбутній «народний президент» у 2014, коли взяв до рук зброю та почав стріляти по правоохоронцях (дипломатичний підхід до вирішення справи, не правда?).

Хвиля революції піднесла нашого Бубенчика доволі високо, і вже навесні 2018 на з’їзді українських націоналістів його обирають «народним президентом». Цікаве звання. Особливо коли розумієш, що народ – це 140 учасників конгресу. Про репрезентативність українського суспільства судіть самі.

Тим не менше, Іван Бубенчик почав об’єднувати навколо себе людей. Можливо через «героїзм» на майдані, а можливо завдяки чітким вказівкам ззовні. Над цим варто подумати.

Метастази Бубенчика у Вінниці

Влітку цього року Вінниця отримала своїх «бубенчиків».

Оскільки Вінницький політикум вже більш-менш сформований,  а найперспективніші його представники вже мають певну політичну приналежність, Іван Бубенчик звернувся до категорії людей, яка, так би мовити, «проти всіх».

Так вже сталося, що Вінниця має власні традиції. Тут щотижня збирається декілька десятків дідусів та бабусь. Називають себе гордо – народним віче (!) Саме вони і стали основою руху бубенчиків.

Головний Вінницький Бубенчик

Однин із найактивніших Вінницьких «бубенчиків» - Петро Українець.

Донедавна пан Петро працював лікарем-психотерапевтом у лікарні
ім. Ющенка. Кажуть, був непоганий фахівець. Залишається тільки здогадуватись, що змусило колишнього лікаря долучитись до руху «бубенчиків». Можливо, піддався на маніпулятивні лозунги, можливо, дійсно підтримує політичні принципи та ідеї низького ґатунку.

Насправді, про нього мало що відомо. Петро Українець не встиг себе дискредитувати, як, скажімо, його поплічники. Все тому, що досі не був активним.

Втім, здається, скоро все зміниться. Принаймні Українець активно працює над тим, щоб люди, які мають здоровий глузд його не сприймали. Можна зробити висновок, що він марить невідомим всім нам «легіонами», «трибуналами»... Інколи, з його дописів у мережі «Facebook» складається враження, що він просто ненавидить свою країну і людей, та розділяє їх на «справжніх патріотів» - тих, хто підтримує Бубенчика і «недоукраїнців» - тих, хто не сприймає циркової вистави.