Таємна вісь: Берлін – Москва?

Міністр закордонних справ Росії Лавров і начальник Генерального штабу ЗС РФ Герасимов провели досить секретні і таємничі переговори в Дойчланді з його вищим керівництвом.

Секретні і таємні – не формальний вислів, оскільки дойчська опозиція поки марно добивається хоч якої-небудь зрозумілої відповіді від уряду, про що йшла мова на зустрічі… .

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

*

Для Дойчланду це досить серйозний показник. Крім того, Герасимов внесений до списків санкцій, і його приїзд в Европу, в'їзд до якої йому закритий, знову ж таки – розлютив не на жарт всіх супротивників Меркель.

Не зважаючи на таємничість зустрічі і переговорів, склад російської делегації цілком показовий і дозволяє зрозуміти їх реальний зміст. В усякому разі, його суть.

У Европи сьогодні є дуже серйозний подразник – це, звичайно, Трамп. Трамп, який руйнує глобальні інститути, частиною яких є й Евросоюз, безумовно, виглядає сьогодні для европейських лідерів загрозою набагато істотнішою, ніж всі решта. Включаючи і Путіна, який злетів з різьблення на темі своєї величі. Тема Криму для Европи важлива, але проблема в тому, що з погляду европейців Путін лише кинув виклик нинішньому порядку речей і зробив агресію. А ось Трамп взагалі руйнує існуючий устрій, після чого само поняття агресії, анексії стане безглуздим, як питання – що було до Великого вибуху?

І це для Европи загроза. Загроза серйозна. І вона готова торгуватися – та хоч з Путіним – щоб понизити її рівень щодо прийнятного і хоч якось керованого.

У Росії з Европою не так вже і багато тим для обговорення. По суті, їх дві: постачання вуглеводнів на европейський ринок і забезпечення безпеки власності російських злодіїв, якої вони набували протягом останніх двадцяти років в Европі. Склад російської делегації – міністр закордонних справ і начальник Генштабу – визначає тему для переговорів: це, звичайно, все та ж боротьба за европейський газовий ринок.

Европа украй стурбована тим, що Трамп наполегливо має намір повернути Іран в режим санкції, що існував до «ядерної оборудки». Це серйозно підірве позиції Европи в боротьбі за свій газовий ринок – як з ЗДА, так і з Росією. Існує досить складний баланс інтересів: Европа і Росія зацікавлені в прокладці північного маршруту постачання газу з Росії, чим незадоволений якраз Трамп. При цьому европейці абсолютно не зацікавлені в російському південному транзиті через Туреччину, оскільки він конкурує з Південним газовим коридором ЕС. Для Европи ідеальний варіант – російська Північ і близькосхідний Південь. Це диверсифікує постачання газу в Европу і забезпечить стійкість через зниження залежності від російського газу. Зрозуміло, що Кремль якраз в цьому питанні абсолютно не згоден з Европою. Ну, а Трампу взагалі всі ці коридори і потоки не потрібні – йому потрібний зачищений від конкурентів газовий ринок Европи, тому в даному питанні він супротивник взагалі всіх сторін.

Для стійкого функціонування Південного газового коридору Европі потрібний Іран. Саме іранський газ, а через його територію (або акваторію Каспію) – туркменський – може зробити систему трубопроводів ТАНАП-НАБУККО-ТАП стійкою і рентабельною. Не буде Ірану – у Південного коридору залишиться тільки азербайджанський газ, якого абсолютно недостатньо.

Кремль не зацікавлений в безпроблемному допуску Ірану в Південний коридор (принаймні, він повинен контролювати доступ іранського газу в цю систему). При цьому у нього вже встала проблема – Росія не може вийти з Сирії. РФ потрапила в афганський сюжет, коли вихід в будь-якій формі стане оформленою поразкою. Прорахунком було введення військ, не менш катастрофічним прорахунком стане їх виведення Безвихідь. Для збереження своєї присутності в Сирії Кремлю потрібний Іран, що створює цілу низку суперечностей вже з ЗДА і Ізраїлем.

Кремлю потрібно вирішити цілу систему рівнянь з величезною купою невідомих. Залишитися в Сирії, але при цьому відсунути на безпечну для Ізраїлю відстань іранські бандформування. Поки Ізраїль добився згоди Кремля на 100-километрвую зону від своїх кордонів, вільну від іранців. Другим завданням Росії стає відсунути Іран якнайдалі на південь Сирії, перекривши йому північні території країни (це, до речі, вже відбувається – йдуть переговори про передачу Алеппо Туреччини). Потрібно мати можливість контролювати точки входу іранського газу в Південний газовий коридор, а ще краще – створити свій власний трубопровід, через який іранці зможуть йти в Европу, але під російським контролем. І все це – протидіючи і військовим, і політичним чином спробам Трампа наглухо ізолювати Іран, тобто – зробити все, щоб Іран мав можливість залишатися в Сирії (і Іраку – але це вже поза межами можливостей Кремля). Без Ірану у Росії немає ні єдиного шансу закріпитися в Сирії – контроль землі здійснюють іранські проксі, і з цим нічого поробити не можна.

Нарешті, в останні дні з'явилася нова проблема: хусити Йемену. Вони зуміли припинити постачання саудівській (а зараз вже і кувейтською) нафті через Баб-ель-Мандеб. Саудівська Аравія і Кувейт заявили про зупинку відвантаження нафти через Червоне море. Це загроза для Европи. Поки некритична, але це тільки поки. Европейці можуть почати переговори з Росією про врегулювання ще і єменського конфлікту для гарантованого «розпечатування» Червоного моря.

Власне, ось тло, на якому відбулася поїздка Герасимова і Лаврова до Дойчланду. Це тло дозволяє обкреслити коло проблем і тем, які могли обговорюватися з такою непростою за складом делегацією.

Росія – Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.