Українська Конституанта: 100 років потому

10 июля 2018, 23:59
Політтехнолог, співавтор книги "Виграти вибори: покрокова інструкція".
0
18
Українська Конституанта: 100 років потому
Українські Установчі Збори – перша конституанта

У 1918 році творці Конституанти боролися за об’єднання України на руїнах двох імперій. У 2018 Україна зберегла державу, проте бореться за її вихід з кризи.

«Українська Національна Рада є конституантом сеї части Українського народа, яка живе в австро-угорській монархії на цілій його етнографічній території», - так починався Статут Української Народної Ради, виголошений 4 жовтня 1918 року в парламенті Австро-Угорщини.

На уламках старого світу будувалися нові нації і держави.

У 2018 році питання про існування української держави стоїть так само гостро. Чи зробили ми висновки?

85% українців, за даними досліджень КМІС, Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру ім.Разумкова вважають, що країна розвивається в неправильному напрямку. Такий наслідок розбіжностей між передвиборними програмами та справами. Ділом, яке мало би базуватися на тексті Конституції.

 

Що насправді відбулося 28 червня 1996 року

У Конституційну ніч парламент довів – Україна не failed state. Таким було головне завдання.

Компроміси були не просто допустимі, а просто необхідні. Учасники тих подій згадують про дискусії між Президентом, націонал-демократами, соціалістами Олександра Мороза та комуністами Симоненка.

У результаті ми отримали документ, який відбивав калейдоскоп епохи.

Компроміс гарантував створення системи прийняття рішень. Очі заплющувалися на деякі розбалансування, формулювання та кореляцію з реальним станом справ.

2000 рік – Конституція в руках Кучми

Зміни до Конституції можна вносити через референдум. Принаймні, так написано в Основному законі.

Напевно що першим ударом по престижу Конституції можна вважати референдум 2000 року. Референдум мав зняти з депутатів недоторканість, зменшити кількість парламентарів до 300. При цьому, мало бути створено дві палати. Президент отримував право розпускати парламент, якщо протягом місяця не збиралася більшість.

Проголосовані рішення було проігноровано.

2004 рік – Конституція революційних компромісів

Помаранчева революція змінила плани панівної верхівки на такий собі український варіант операції «Наступник». Маси на вулицях вимагали нового президента (те, що потім вони розчаруються – інша історія).

Компромісом еліт (подейкують, це і була ціна мирного характеру Майдану) стали зміни до Конституції. У результаті парламент отримав більше функцій. Через ряд обставин (у тому числі повязаних з особистими рисами Віктора Ющенка) цей період став схожим на сейм Речі Посполитої, де «не позволям» впливового політика приводив до загальмування багатьох позитивних процесів.

Основною проблемою стало те, що зміни були визнані дійсними Конституційним Судом, а не референдумом.

Так було узаконено змову еліт

2010 – Янукович повертає «кучмівську версію»

Віктору Януковичу було потрібно зміцнити свою вертикаль. Конституційний Суд назад повернув текст, який діяв до 8 грудня 2004 року.

Майдан і Революція Гідності показали, що народу незручно не довіряти судам і політикам. Спроби встановити диктатуру африканського зразка, закони 16 січня 2014 року стали каталізатором.

На жаль, анексія Криму та агресія Росії на Сході спрямували сили громадянського суспільства в інше річище. Команда нових керівників скористалася цим, створивши картельну змову олігархів, влади та силовиків.

Конституція 1996 року з Основного документу перетворилася на флюгер політичних торгів. Гарантія прав українців залишилася поза межами договорняків.

2018: дискусія розгоряється

У передчутті виборів 2019 року тема нового суспільного договору знову повернулася в політичний дискурс.

15 червня на форумі «Новий курс» Юлія Тимошенко ініціювала дискусію про зміни до Конституції. До розмови долучилися інтелектуали з різних таборів – Віктор Шишкін, Юрій Романенко, Сергій Дацюк тощо. Загалом у розробці проекту беруть участь близько шістдесяти інтелектуалів. Вони працюють у форматі девяти груп. Команда ВО «Батьківщина» наголошує на прийнятті нової Конституції через референдум до виборів Президента. Щоб у переможця перегонів не було спокус змінювати все «під себе».

28 червня про своє бачення змін до Конституції висловився також Петро Порошенко. На його думку, необхідно включити в документ основні геополітичні орієнтири – вступ до НАТО і ЄС. Про системні зміни чи перезаснування гарант волів промовчати.

На думку Олега Ляшка, у Конституції потрібно прибрати дуалізм влади та зменшити кількість депутатів до 250.

Віталій Скоцик (Аграрна партія) закликав «осучаснити Конституцію».

Як бачимо, дискусія набуває обертів.

У 1918 році творці Конституанти боролися за обєднання України на руїнах двох імперій. У 2018 Україна зберегла державу, проте бореться за її вихід з кризи. Новий суспільний договір таким чином стає необхідністю.  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Юлия Тимошенко,Конституция,Олег Ляшко,Петр Порошенко
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.