Спочатку модель державної системи, а вже потім Конституція і Суспільний Договір

"Людський рід не позбавиться від зла до тих пір, поки справжні і правильно мислячі філософи не займуть державні посади" Платон. За мотивами посту Сергія Дацюка.

Мене розчаровує хибна фрагментарно тенденційна позиція Сергія Дацюка, а щодо справжньої мети, мотивацій, позицій і потенціалу Гриценка і Тимошенко ніколи ніяких ілюзій і не мав.

Щоб виключити у майбутньому маніпуляції суспільною свідомістю з боку політиків, "науковців", "експертів" і "філософів", акцентую увагу на деяких аспектах базових питань конституційного процесу, синтезу нової Конституції і Суспільного Договору:

1.      "Фундаментальна проблема України" у відсутності сучасної новітньої фундаментальної Візії моделі досконалої державної системи, яка потрібна Україні на нинішньому історичному етапі і яка має бути покладена в основу досконалої Конституції України, в основу всього системоутворюючого нормативного і регуляторного законодавства і в основу Суспільного Договору.

Крім того, до сьогодні в Україні не існувало ніякого Суспільного Договору, тому будь-які твердження про його делегітимізацію необґрунтовані.  

Сьогодні відбулася лише делегітимізація існуючої державної системи і правлячої останні 27 років привладної псевдоеліти, включно з Гриценко і Тимошенко, а не держави Україна.

А для реального виходу з існуючої української ситуації сьогодні потрібно міняти всю державну систему, а не перезасновувати державу як суб’єкт.

Тож, перш ніж братися за фундаментальні проблеми, потрібно навчитися правильно формулювати мету, цілі, задачі, дефініції, визначати чинники, інструментарій тощо.

2.      Суспільний Договір укладають не "в постійних семінарах з експертним громадянським суспільством, з яким щотижня працює Тимошенко", а між всіма громадянами України за цілком визначеною процедурою і саме на рівні політичних процесів, які є однією з фундаментальних складових державної діяльності.

А щотижневі семінари Тимошенко і К° – не ознака фундаментальності, якості і продуктивності, а радше навпаки, – імітація діяльності.

3.      Суспільний Договір у нинішніх українських реаліях має легітимізувати вже синтезовану і презентовану Конституцію, а не навпаки, як стверджує С. Дацюк: "Конституція має базуватися на Суспільному Договорі, який закладатиме більш широке бачення перспектив, ніж поодинока Конституція з її політичною системою."

4.      Україна не має часу гратися у постійний "рух до більш перспективних моделей політичного устрою з їх новими Конституціями."

Потрібно відразу будувати модель Цивілізаційно якісно Нової України, яка забезпечує цивілізаційно якісно новий позитивний еволюційний формаційний рівень розвитку людської цивілізації, і впроваджувати відповідну до цієї моделі структурно і функціонально завершену досконалу нову Конституцію, а не наздоганяти увесь час розвинені країни.

А для досягнення цієї мети потрібно володіти новітніми  фундаментальними відкриттями, розробками і інтегральними знаннями у фундаментальних секторах державної, наукової і суспільної діяльності, які відсутні на сьогодні у Тимошенко та її експертного середовища.

5.      І найголовніше, сьогодні Україна потребує вже готового до впровадження фундаментального інтелектуального продукту, включно з новою Конституцією, Суспільним Договором тощо, а не обговорення "в дуже невеликому змістовному просторі … політичної системи пропонованої тимчасової Конституції."

А тема "тимчасової Конституції" – це спроба працевлаштуватися вічним борцем за чергову "кращу" Конституцію.

Отже, і справді "Катастрофа мислення сучасних політиків стає все очевиднішою - вони просто не бачать ні рівня складності завдань, ні масштабу перспектив."

Проблему багатовимірно звужує і не усвідомлює не тільки Гриценко, але й Тимошенко разом з її "експертним середовищем", які взялися за непосильну для них справу.

І на завершення:

для динамічної позитивної трансформації України потрібні якісно нові сценарії, алгоритми і механізми, відмінні від всіх попередніх.

А сучасні знання, науково-технологічний рівень і досвід попередніх і нинішніх поколінь дозволяє відразу сформулювати все супутнє забезпечення і реалізувати власний Український Цивілізаційний Шлях розвитку, а не повторювати цивілізаційні помилки і йти до істини наосліп - методом проб і трагедій.

=============

Сергей Дацюк поделился публикацией.

https://www.facebook.com/sergej.dacuk/posts/2176985162328984

5 ч.

Розчарований позицією Анатолія Гриценка у формулюванні його виклику на дебати Юлії Тимошенко. 1. Фундаментальна проблема України не в політичній формі влади (президентська чи парламентська), а у руйнуванні Суспільного Договору, в делегітимації держави, яку зміною політичного устою не прибрати. 2. Переукласти Суспільний Договір можливо не в політиці, а для початку в постійних семінарах з експертним громадянським суспільством, з яким щотижня працює Тимошенко, і до роботи якого не долучився Гриценко. 3. Конституція має базуватися на Суспільному Договорі, який закладатиме більш широке бачення перспектив, ніж поодинока Конституція з її політичною системою. 4. Скоріш за все навіть ця нова Конституція буде тимчасовою, бо потрібен рух до більш перспективних моделей політичного устрою з їх новими Конституціями. 5. І лише після цього в дуже невеликому змістовному просторі можна говорити про політичну систему пропонованої тимчасової Конституції. Отже пан Гриценко в п'ять разів звужує проблеми України, і в цей звужений простір запрошує дебатувати Тимошенко. Тобто в запропонованому виклику на дебати політик Анатолій Гринценко неспівмірний з державним діячем Юлією Тимошенко. Катастрофа мислення сучасних політиків стає все очевиднішою - вони просто не бачать ні рівня складності завдань, ні масштабу перспектив. https://www.facebook.com/permalink.php%3fstory_fbid%3d1938427659542558%26amp%3bid%3d955062641212403