Керченський міст: кремлівська політика зазнає краху

Отже, міст відкрито. Ажіотаж, піар та реклама зробили своє. А що далі? Міст дав тріщину… Як і вся політика Путіна.

Керченський міст: кремлівська політика зазнає краху

Відкриття Керченського моста проросійські жителі півострова чекали, як другого пришестя. І от, воно настало. Проте не встигли всі натішитися новим чудом сучасної інфраструктури, як міст дав тріщину. А чого ще можна було очікувати, коли всі застереження інженерів щодо його побудови були просто проігноровані. Вже вкотре Путін пожертвував здоровим глуздом заради піар кампанії та хвилі пропаганди. Та чи було воно того варте?...

Подібно до багатьох ключових моментів президентства Володимира Путіна, це була подія, призначена спеціально для телебачення та подальшої демонстрації на ТБ своєї рішучості та авторитету. Була організована державна жива телевізійна трансляція камерою, встановленою всередині кабіни вантажного автомобіля. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков раніше казав журналістам, що проект мосту Путіна показав, що «навіть найамбітніші плани можуть бути реалізовані, коли вони реалізовуються ним».

Відкриття моста являло собою чергову спробу Путіна показати світу і його народу, що анексія Криму є незворотньою. Кримчани вірили в міст, як в економічний шлях до своєї тепер ізольованої санкціями території. Пізніше державне телебачення РФ передбачило, що це принесе багато нових туристів і знизить ціни на продовольство в Криму.

Однак, акцент на роль Путіна натякає на менш втішну реальність: величезна кількість розбитих доріг, залізниць і мостів по всій країні, які не користуються особистим патронажем президента. Всесвітній банк оцінює якість торгової і транспортної інфраструктури Росії на 94-му в світі, відразу за Тунісом, проте РФ ще випереджає Колумбію.

По всій країні росіяни скаржаться на корупцію і погану роботу, що заважає необхідному відновленню громадських робіт та інфраструктурних проектів. Спроба уряду вкладати гроші в Крим буде означати ще менше коштів для проектів в інших місцях, сказав московський політолог Дмитро Орєшкін.

Та й взагалі, весь цей ажіотаж, який виник навколо побудови та відкриття моста є принизливим для Росії – країни, яка претендує на звання «великої». А що тут такого?! Ну, міст побудували, не найбільший в світі, щоправда, один з найдорожчих. Всюди мости будують і не кричать про це на кожному кроці, проте витрачають на це значно менше коштів. Причиною цього може послугувати відома фраза російського філософа та історика Карамзіна: «Воруют, батенька». Ця фраза є очевидною істиною і нічого нового нам не приносить, окрім чергового підтвердження злочинних дій Кремля.

Отже, міст відкрито. Ажіотаж, піар та реклама зробили своє. А що далі? Міст дав тріщину… Як і вся політика Путіна. Адже західноєвропейські санкції, рекордно низькі ціни на природні ресурси, військові дії в Сирії та Україна і бездарний уряд зробили Росію однією з найбільш безперспективних країн на міжнародній арені. Економічна ситуація на одній шостій частині суші погіршується з кожним днем і незрозуміло, що станеться раніше - тотальний дефолт і зубожіння або народна революція з повалення путінського режиму.

Після того, як Росія відмовилася купувати закордонне продовольство, а незаконно ввезені якісні продукти почали давитися екскаваторами і спалюватися на очах напівголодного народу, кремлівська пропаганда почала розкручувати термін «імпортозаміщення». Так називається сліпа віра в російське сільське господарство, яке нібито може прогодувати населення «всім найнеобхіднішим». Місяці «імпортозаміщення» показали, що Росія практично нічого не може зробити самостійно.

Криза охорони здоров’я робить путінські лікарні таким собі перевалочним пунктом між місцем проживання людини і моргом.

Росія є єдиною країною в світі, де протягом 2015 року вартість бензину не знизилася, а навпаки збільшилася майже на 7%. Такого нахабства по відношенню до власного народу не можуть собі дозволити навіть керівники найвідсталіших і найкорумпованіших країн (на зразок Венесуели). Проте, кремлівська пропаганда досить переконливо пояснює народу, чому так відбувається. Мовляв, нашої провини тут немає. Причина подорожчання - складні економічні та бізнес-процеси. Російській пропаганді треба віддати належне. Якщо коли-небудь Кремлю потрібно буде, щоб люди повірили в твердження 2 + 2 = 5, це буде зроблено в найкоротші терміни.

У 2014 році, коли стало зрозуміло, що захоплення Криму і війна в Україні не зійде російській влади з рук, високопоставлені чиновники і олігархи почали стрімко виводити гроші за кордон. Як результат, в 2014-му на іноземні банківські рахунки через офшорні компанії вирушило $ 153 млрд., а в 2015-му - $ 56.9 млрд. Астрономічні суми виводяться з тієї ж причини, з якої щури біжать з тонучого корабля.

Переважна більшість наближених до кремлівської верхівки мають або другий паспорт, або посвідку на проживання в іншій країні, або родичів, які проживають за кордоном. У нинішніх умовах жоден «розсудливий» політик не ризикне тримати родину в Росії, яка використовується виключно для викачування і «розпилювання» грошей. Якщо в один прекрасний момент все почне розвалюватися, то «шахраї та злодії» зможуть безкарно покинути країну і прожити залишок днів у комфорті.

Ці та інші факти свідчать, що, які б мости не будував Путін, країну це не врятує. Росія сама загнала себе в кут як в зовнішній, так і у внутрішній політиці. Путінський режим зможе вистояти лише завдяки жорсткій, агресивній і брехливій пропаганді, яка продовжує литися зі всіх федеральних телеканалів. Головна мета цієї пропаганди - звинуватити Сполучені Штати, а тепер вже і Україну в усіх бідах Росії і обілити образ Путіна на тлі загальної ненависті до президента Америки (зовсім не важливо, хто ним буде). Створення образу зовнішнього ворога - тактика безпрограшна.

Кремлю дуже вигідно, щоб пересічний росіянин розмірковував так: «Путін захищає країну і відстоює інтереси народу. Він не допустить, щоб Росію поставили на коліна. Америка мріє захопити всі наші ресурси і поневолити народ. Ми не повинні цього допустити. Для цього народ повинен об’єднатися навколо президента Путіна. З ним наша країна залишиться сильною і єдиною. Путін - це Росія. Росія - це Путін».

Таким чином, путінський режим насправді мильна бульбашка, яка може луснути вже зовсім скоро. Окрім пропаганди, чогось дійсно сильного та стабільного в країни немає. Навіть та зброя, якою Путін розмахує на всі сторони вже давно поступається розробкам США. Проте, добре організована пропаганда ще дасть можливість «ВВП» пробути на престолі черговий термін та знову викачати ресурси. А для «затравки» знову побудуємо міст!...