Рішення Верховного Суду «Мій дім – моя фортеця»

Чому в США не будують високі забори, не ставлять броньовані двері? Бо там діє чітко прописане жорстке законодавство і всі знають, що за проникнення до чужої домівки можна отримати кулю в лоб.

У 2017 році українець з Івано-Франківщини, який захищаючи власне життя і домівку від нападників убив одного з них, був засуджений Коломийським районним судом до 12 років ув’язнення. Таких вироків «на користь» злочинців у судовій практиці багато. А от рішення Верховного Суду України, який визнав право жителя Івано-Франківщини на самооборону, скасував вирок Коломийського районного суду і закрив кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину – перше.

31 травня 2018 року Верховний Суд на своїй сторінці у Фейсбуці роз’яснив, що  посилався на Конституцію України, яка гарантує кожному право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань, та на статтю 36 КПК «Необхідна самооборона».

Рішення ВСУ, яке надає виразу «Мій дім – моя фортеця» реального смислу, правильне і революційне. Але, на жаль, у нас в Україні не прецедентне право. І це не факт, що наступні вироки у схожих справах, будуть виноситися в інтересах тих, хто захищається, а не в інтересах прокурорів та злочинців.   

Чому досі немає єдиної вірної моделі ухвалення рішень у таких справах? Тому що маємо недосконало прописане законодавство. У тій же статті 36 КПК не чітко прописані межі необхідної самооборони, що дає можливість трактувати вчинені дії самозахисту по-різному. Відразу після подій у Врадіївці, я подав поправку до КПК, якою пропонував розширити межі необхідної самооборони: якщо ви використали вогнепальну зброю проти нападника у себе вдома, то ви звільняєтесь автоматично від кримінальної відповідальності. Але вона ухвалена не була.

Для того, щоб рішення Верховного Суду стало загальною практикою, парламент повинен підхопити цю хвилю і якісно зробити свою роботу. Крім поправок до КПК, необхідно на законодавчому рівні врегулювати питання про цивільну зброю. За даними Генпрокуратури, кількість злочинів, скоєних у країні із застосуванням вогнепальної зброї, зростає неймовірними темпами. У 2017 році було зареєстровано 7855 фактів незаконного поводження зі зброєю. Це на 29% більше, ніж у 2016 році. Тому не треба займати позицію страуса і не вдавати, що проблеми не існує. Незаконна зброя наводнила Україну, особливо в умовах війни на Сході. За даними Української асоціації власників зброї, в Україні кількість необлікованої зброї майже досягла позначки у 5 млн! До війни було 3 млн. І це лише легка стрілецька зброя (пістолети, карабіни, автомати). А скільки ще гранатометів, вибухівки, кулеметів на руках у людей, якщо з початку 2018 року тільки в Києві було три обстріли з гранатометів, останній з яких кваліфікували як «хуліганство»?

Роками в українському парламенті припадають пилом законопроекти, які б дозволили законослухняним громадянам користуватися вогнепальною зброєю. Але вони взагалі не рухаються. Сьогодні держава має монопольне право на збройний опір і не хоче ним ділитися. Тим особам, які знаходяться при владі, не вигідно озброювати власний народ. Бо з озброєним народом потрібно розмовляти тільки пошепки і на «ви», а не так, як звикла наша олігархічно-злочинна влада.

Щодня, у стрічці новин з’являються повідомлення про злочини із застосуванням зброї: вбивства, напади, постріли з гранатометів, замовні вбивства. Запит громадян на безпеку не задоволений. Правоохоронна система сьогодні не здатна гарантувати людям захист, безпеку і життя. Реформована поліція не стала захисником кожного простого українця. Та і як патрульна поліція, може боротися з організованими злочинними групами? Ніяк.   

У такій ситуації громадянам не залишається нічого іншого, як захищатися власними силами. Українці мають стати частиною системи безпеки в державі, лише так вони зможуть захистити себе і своє життя. Усі розмови про те, що вільний обіг зброї призведе до того, що українці перестріляють одне одного, ведуть дилетанти. Легальна зброя не вбиває, вона дисциплінує! Досвід країн Балтії, Грузії та Молдови переконує, що надання права громадянам на цивільну вогнепальну зброю протягом року з моменту ухвалення відповідних законів знижує вуличну злочинність на 50–70%. Закони, які регулюють обіг цивільної зброї, є в усіх країнах Європи і їхній досвід засвідчує, що використання легальної зброї у навмисних злочинах становить усього 0,001%!

У сухому залишку, що маємо зробити? 1. Держава має викупити всю нелегальну зброю та оголосити амністію. Але це можливо лише після закінчення війни на Донбасі. 2. А вже сьогодні парламент має внести зміни до КПК, розширити межі необхідної самооборони, визначити чітку градацію випадків нападу 3. Ухвалити закон про обіг цивільної зброї.  

Чому в США не будують високі забори, не ставлять броньовані двері? Бо там діє чітко прописане жорстке законодавство, яке виконується, і всі знають, що за проникнення до чужої домівки можна отримати кулю в лоб.