Бельгійський Антикорупційний суд України

1 июня 2018, 11:41
Голова Європейської партії України
0
87

Щоб позбавити будь-яку нашу владу будь-яких спокус судити корупціонерів в Україні, потрібно просто передати юрисдикцію Антикорупційного суду у Королівство Бельгія, місто Брюссель.

Навіяно переглядом фільму «Ескобар»

Уявіть недалеке світле майбутнє. Україна обрала нового президента, який, нарешті, виконує свою виборчу програму. І в Україні нарешті створено Антикорупційний суд з юрисдикцією у Королівстві Бельгія, місті Брюссель. У ньому працюють бельгійські судді, і там з ранку до вечора за українськими законами судять українських топ-корупціонерів. Економіка росте, народ відчуває підвищення рівня життя. А тим часом в Україні, корупціонери від колишньої влади, які мають повне право бути засудженими у «Бельгійському Антикорупційному суді України», але не хочуть, чинять опір – створюють терористичні угрупування, за зразком «Лос Екстрадітаблес» у Колумбії. І б’ються на смерть, бо серед них все більше популярності набирає думка – «Краще могила в Україні, ніж суд в Брюсселі та в’язниця у Пакистані». Фантастика? Мрія?

Сьогодні, на жаль, історія боротьби України з корупцією поки що не увінчалась успіхом. Ні створення НАБУ, ні незалежної Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури, яких влада постійно намагається, з одного боку, зіштовхнути лобами, а з іншого – підірвати їхній авторитет у суспільстві цілою низкою розкручених через олігархічні ЗМІ скандалів, не дали бажаного результату. Майже усі справи про корупцію, передані НАБУ до суду, не рухаються. Тому що суди знаходяться у повній залежності від Президента України, який одним телефонним дзвінком, навіть смскою, може заблокувати роботу будь-якого суду.

Ми усі бачили як минулого тижня Парламент за дорученням з Банкової імітував активну антикорупційну діяльність, розглядав поправки до президентського законопроекту про Антикорупційний суд. Усе відбувалось на фоні мінімальної присутності депутатів у залі, в’ялої роботи законодавців та відсутності Голови ВРУ. Спікер, тим часом, проводив нескінченні перемовини з представниками міжнародних партнерів, які вперто наполягають на застосуванні права-вето на призначення антикорупційним суддею того, хто не відповідає критеріям доброчесності та не вселяє впевненості у своїх надзвичайних здібностях справедливо осудити почесних корупціонерів України.

Домовленостей не досягнуто, розгляд перенесли на наступні пленарні тижні. Я прогнозую, що закон про Антикорупційний суд з урахуванням вимог міжнародних донорів не буде прийнятий. Не може мафія, яка вразила усі державні органи влади, ухвалити такий закон! Бо це означає – приставити собі до скроні пістолет і вистрілити. А якщо, навіть, і уявити, що закон все ж таки приймуть, бо ж кредити МВФ украй потрібні, то пістолет точно буде стріляти холостими і знову приведе Україну на стартову позицію у боротьбі з корупцією.

Антикорупційний суд потрібен Україні вже зараз. Проте, очевидно, що його створенням буде займатися вже новий Президент України. Домовлятися йому прийдеться зі старим Парламентом, який, швидше за все, не підтримає ініціативу, бо у ньому є багато кандидатів на судові процеси в Бельгії та ув’язнення в Пакистані.

Тому, Україна повинна обрати не лише нового Президента, а й новий Парламент, який буде зацікавлений у реальній боротьбі з корупцією. Нам потрібен власний вигаданий велосипед у боротьбі з корупцією і звертатися потрібно до найкращого світового досвіду.

У 1984 році Колумбія, після років безрезультатної боротьби з наркомафією, зокрема з Пабло Ескобаром, домовилась із США на найвищому політичному рівні про взаємодопомогу у боротьбі з наркоторгівлею та про екстрадицію колумбійських наркобаронів, зокрема, для розгляду їхніх справ в судах США. Влада Колумбії просто не могла гарантувати правосуддя на своїй території через високий рівень корупції серед суддів. В результаті, від ув’язнення не врятувались ключові фігури наркобізнесу в Колумбії, а сам Пабло Ескобар створив терористичну групу «Лос Екстрадітаблес» і мстився усім, хто полював на нього та його прибічників.

Ще один приклад створення антикорупційного велосипеда: у січні 2018 року у Казахстані відкрився новий комерційний суд. Головою цього суду став провідний діяч британського правосуддя, а суддями та адвокатами - фахівці з Великобританії. Це суд першого рівня та апеляційний суд, який діятиме на основі англійського права. Президент Казахстану Назарбаєв, розуміючи важливість притоку та захисту іноземних інвестицій у свою країну, зміг. Чому наша верхівка не може? Відповідь – очевидна. Корупціонери знають, що як тільки запрацює Антикорупційний суд, вони опиняться у в’язниці.

Тому, щоб позбавити будь-яку нашу владу будь-яких спокус судити корупціонерів в Україні, потрібно просто передати юрисдикцію Антикорупційного суду у Королівство Бельгія, місто Брюссель.

І повірте, зарплата бельгійських суддів, оренда будинку у Брюсселі під Антикорупційний суд, витрати на його утримання, вартість авіа перельотів корупціонерів на суд в Європу, а потім до в’язниці у Пакистан, будуть мізерними для України у порівнянні з тими сумами, які крали, крадуть і крастимуть українські топ-чиновники з державного бюджету та кишень простих українців, перебуваючи при владі за нинішнього законодавства. Потрібно міняти систему влади! Я впевнений, що усі мрії рано чи пізно збуваються!

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: корупція,Микола Катеринчук
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.